Вікіпедія

Мехмед Фехмі Ага

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Мехмед Фехмі Ага (11 березня 1886(18860311), Миколаїв, Російська імперія — 1978, Пенсільванія, США) — турецький дизайнер, арт-директор і піонер сучасної американської видавничої справи. Він відіграв важливу роль у визначенні ролі арт-директора журналу і доніс всю силу європейських авангардних експериментів на сторінки Vogue, Vanity Fair і House & Garden, флагманських журналів видавничої компанії Condé Nast у США.[5]

Мехмед Фехмі Ага
Народився1896[1][2][…]
Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер1978[1][2][…]
Пенсільванія, США
Країна Російська імперія
 США
Діяльністьдизайнер, фотограф, керівник
Галузьдизайн[4], мистецтво[4], видавництво[d][4] і журнал[4]
Знання мованглійська[4]

Раннє життя та освіта

ред.

Ага народився в Російській імперії (тепер Україна) в родині турецького походження. Батько Йосуф Ага, мати Анна Хороз.[6] Його освіта в царській Росії включала ступінь магістра економіки Політехнічного інституту імператора Петра Великого і більш раннє навчання мистецтву в Академії мистецтв у Києві. Після від'їзду з Росії він отримав спеціальний ступінь у 1923 році в Національній школі сучасних східних мов у Парижі.[7] Потім Ага почав вдосконалювати свої навички в мистецтві, зокрема фотографії, типографіці та науках.[5]

Кар'єра

ред.

Завдяки своїй роботі в паризькому та берлінському виданнях Vogue, Мехмед Ага потрапив до уваги відомого Конде Наста, якому сподобалося «почуття порядку, смаку та винахідливість».[8][9] Коли Мехмед Ага прибув до нью-йоркського офісу Vogue у 1929 році, він започаткував революцію в дизайні, оновивши журнал, а також його дочірні видання Vanity Fair та House & Garden.[10]

Творчість

ред.

У модних виданнях Мехмед Ага скоригував графіку, спростив верстку і нав'язав тісний зв'язок між текстом і зображеннями. Ага позбавив Vogue старомодного вигляду, надавши перевагу стилю артдеко та чистим лініям конструктивізму. Він замінив курсив на прямі шрифти без зарубок, такі як Futura, і прибрав зі сторінок усі зайві елементи дизайну - рамки навколо фотографій, правила колонок, бічні колонки, синхронізувавши зовнішній вигляд журналу з останніми новинками авангардної Європи. Протягом своєї кар'єри Мехмед Ага розширив поля Vogue до такої міри, що на білому просторі з обох боків сторінки залишилося достатньо "місця для вашого списку справ", як висловився один дотепник.[11] Він розробив перші в історії розвороти на дві сторінки і перші повноформатні зображення, друкуючи фотографії без жодних рамок, прямо через край сторінки. Мехмед Ага брав участь у всіх аспектах редакційного процесу. Окрім гарного дизайну, "ви повинні спочатку отримати сучасний матеріал, якщо маєте намір видавати справді сучасний журнал", - сказав він у 1930 році. Урбаністичний редактор Vanity Fair Френк Крауніншилд зазначив, що Мехмед Ага так швидко розростався, що "довелося задіяти додатковий поверх у будівлі Graybar Building, щоб він не випирав з вікон, не проріс крізь дах і не зайняв ліфтові шахти".[12] Незабаром до його обов'язків додалися журнал Vanity Fair, а також журнал про дім і сад House & Garden, присвячений домашньому затишку. Мехмед Ага публікував фотографії Едварда Стайхена, Карла Ван Вехтена та Едварда Вестона.[10]

У 1943 році Мехмед Ага залишив роботу і став консультантом з графічного мистецтва. Він був президентом Клубу арт-директорів (1935) та AIGA (1953-55).[5] У статті, опублікованій журналом PM Magazine у серпні 1939 року, Вільям Голден писав про високі очікування, які Мехмед Ага покладав на своїх дизайнерів: "Його вимоги здаються такими простими. Зробити щось розбірливе, представити це логічно і зробити так, щоб це виглядало розкішно... так, щоб йому сподобалося. Тож вони розробляють не один варіант того, як, на їхню думку, має виглядати сторінка, а десять, двадцять, сорок... І за продуктивністю цей метод не має собі рівних. Щодо тих стосів забракованих макетів, які так і не побачили світ, то я не думаю, що вони пропали даремно. Колись менш виснажений дослідник графічного мистецтва розкопає їх і знову відкриє для себе дивовижну кількість оригінальної та захоплюючої роботи, яку стимулювала людина, що знала надто багато, щоб їй щось подобалося."[13][14]

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в https://rkd.nl/explore/artists/395132
  2. ↑ а б в Mehemed Fehmy Agha
  3. ↑ а б в RKDartists
  4. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ а б в Dr. Mehemed Fehmy Agha | Cary Graphic Arts Collection | RIT.
  6. ↑ Jay, Alex (22 травня 2023). Tenth Letter of the Alphabet: Creator: Designers Dr. Mehemed Fehmy Agha, William Golden, Will Burtin and Cipe Pineles. Tenth Letter of the Alphabet. Процитовано 13 грудня 2023.
  7. ↑ M.F. Agha. www.oneclub.org (англ.). Процитовано 13 грудня 2023.
  8. ↑ Holstead, Carol E. (1997). What's Old is New: The Need for Historical Inspiration in Contemporary Magazine Design. American Periodicals. 7: 73—86. ISSN 1054-7479. JSTOR 20771103.
  9. ↑ David S.R. History of modern design : graphics and products since the Industrial Revolution. — Laurence King Publishing, 2010. — 400 с. — ISBN 9781856693486.
  10. ↑ а б Mehemed Fehmy Agha - Voguepedia. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 7 травня 2014.
  11. ↑ Daniele Baroni e Maurizio Vitta. Storia del design grafico. Milano, Longanesi, 2003. ISBN 978-88-304-2011-3.http://library.rit.edu/gda/designer/dr-mehemed-fehmy-agha
  12. ↑ Gray, Francine du Plessix (2005). Them : a memoir of parents. New York: Penguin Press. ISBN 1-59420-049-1. OCLC 57357443.
  13. ↑ Mehemed Fehmy Agha - Voguepedia. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 7 травня 2014.
  14. ↑ Graphic Design Archive | Cary Graphic Arts Collection | RIT. www.rit.edu. Процитовано 1 березня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мехмед_Фехмі_Ага