Відкрити головне меню
Рис. 1. Ілюстрація методу застиглих дзеркальних зображень для найпростішого випадку магнітного диполя над пласкою бескінечною поверхнею ідеально жорсткого надпровідника

Ме́тод засти́глих дзерка́льних зобра́жень (або метод заморожених зображень) є узагальненям методу дзеркальних зображень, який використовується в магнітостатиці, що поширюється на надпровідники II-го роду з сильним пінінгом [1]. Метод допомагає розрахувати та візуалізувати розподіл магнітного поля, згенерованого магнітом (чи системою магнітів та струмів) та струмом наведеним на поверхні ідеально жорсткого надпровідника.

У найпростішому випадку магнітного диполя над пласкою бескінечною поверхнею ідеально жорсткого надпровідника (Рис. 1), сумарне магніне поле від диполю, що його було переміщено з початкового положення (при якому надпровідник було переведено у надпровідний стан) до кінцевого положення, та екранівних струмів на поверхні надпровідника є еквівалентним полю трьох магнітних диполів: самого магніту (1), його дзеркального зображення відносно поверхні надпровідника (3), положення якого змінюється відповідно до положення магніту, та застиглого (вмороженого) зображення (2), що є дзеркальним до початкового положення магніту, але зі зворотнім магнітним моментом.

Цей метод добре працює для масивних високотемпературних надпровідників (ВТНП)[1], яким притаманні сильний пінінг та висока густина критичного струму, та виявився корисним для розрахунків надпровідних магнітних підшипників[2] та накопичувачів енергії[3], поїздів на магнітній подушці (MAGLEV) [2] та інших левітаційних систем.

Дивись такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДемонстраціїРедагувати