Металургійна лабораторія Чиказького університету

Металургі́йна лаборато́рія Університе́ту Чикаго (англ. Metallurgical Laboratory, Met Lab) — науково-дослідний комплекс в Чиказькому університеті, де під час Другої світової війни займалися дослідженнями радіоактивних матеріалів і ядерних реакцій в рамках Мангеттенського проєкту. У металургійній лабораторії під керівництвом Енріко Фермі була продемонстрована перша у світі самопідтримувана ланцюгова ядерна реакція.

Металургійна лабораторія Чиказького університету

41°47′22″ пн. ш. 87°35′58″ зх. д.
Галузь	Хімія та металургія плутонію проектування ядерних реакторів
Країна	США
Розташування	Чиказький університет
Дата відкриття	лютий 1943
Керівник	Артур Комптон Енріко Фермі Джеймс Франк Глен Сіборг Юджин Вігнер

Лабораторія була заснована в лютому 1942 року для вивчення та використання нещодавно відкритого хімічного елемента плутонію. Вона досліджував хімію та металургію плутонію, розробив перші в світі ядерні реактори для його виробництва та розробив хімічні процеси для його відділення від інших елементів. У серпні 1942 року хімічний відділ лабораторії вперше хімічно відокремив зважуваний зразок плутонію, а 2 грудня 1942 року Метеорологічна лабораторія здійснила першу керовану ланцюгову ядерну реакцію в реакторі Чиказька дровітня-1, який був побудований під стендами старого університетського футбольного стадіону Stagg Field.

Металургійна лабораторія була створена в рамках Металургійного проекту, також відомого як «Пайл» або «Проект Х-10», який очолив чиказький професор Артур Комптон, лауреат Нобелівської премії. У свою чергу, це було частиною Манхеттенського проекту – зусиль союзників із розробки ядерної бомби під час Другої світової війни. Металургійну лабораторію послідовно очолювали Річард Доан, Семюел Еллісон, Джойс Стернс і Фаррінгтон Деніелс. Серед вчених, які там працювали, були Енріко Фермі, Джеймс Франк, Юджин Вігнер і Глен Сіборг. На піку свого розвитку 1 липня 1944 року лабораторія мала 2008 співробітників.

Невдовзі лабораторія перемістила Чиказьку дровітню-1 у більш віддалене місце в Аргоннському лісі, де її вихідні матеріали були використані для створення вдосконаленої Чиказької дровітні-2, яка була використана в нових дослідженнях продуктів ядерного поділу. Інший реактор, Чиказька дровітня-3, була побудована на майданчику в Аргонні на початку 1944 року. Це був перший у світі реактор, який використовував важку воду як сповільнювач нейтронів. Який вийшов на критичні показники у травні 1944 року та вперше запрацював на повну потужність у липні 1944 року. Металургійна лабораторія також розробила графітовий реактор X-10 на інженерному заводі Клінтона в Оук-Ридж, штат Теннессі, і реактор B на інженерному заводі Ханфорда в штат Вашингтон.

Література

• Смит Г. Д. Атомная энергия для военных целей (Смит/Иванов)/Глава VI // Атомная энергия для военных целей / Пер. с англ. под ред. Г. Н. Иванова. — М. : Государственное транспортное железнодорожное издательство, 1946. — 276 с. — 30 000 прим.