Мері Стюарт (письменниця)
Мері Стюарт (англ. Mary Stewart; 17 вересня 1916 — 10 травня 2014) — англійська романістка, відома насамперед своєю трилогією про Мерліна, в якій вона змогла поєднати риси історичного роману та історії в стилі фентезі.
| Мері Стюарт | ||||
|---|---|---|---|---|
англ. Mary, Lady Stewart  | ||||
| Ім'я при народженні | англ. Mary Florence Elinor Rainbow | |||
| Псевдонім | Mary Stewart | |||
| Народилася | 17 вересня 1916[1][2][…] Сандерленд, Дарем, Англія, Сполучене Королівство[4][5][…] | |||
| Померла | 10 травня 2014[7][8] (97 років) або 9 травня 2014[9][5][…] (97 років) Lochawed[5][10] | |||
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія[11][12][…] | |||
| Діяльність | письменниця-романістка, письменниця, сценаристка, поетеса, вчителька початкових класів, gymnastics teacher | |||
| Сфера роботи | література[14] | |||
| Alma mater | Даремський університет[4] | |||
| Знання мов | англійська[8][11][…] | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Роки активності | з 1954 | |||
| Magnum opus | Madam, Will You Talk?d, Wildfire at Midnightd, Nine Coaches Waitingd, My Brother Michaeld, The Ivy Treed, This Rough Magicd, Airs Above the Groundd, Touch Not the Catd і Thornyholdd | |||
| У шлюбі з | Frederick Stewartd[4] | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Біографія
ред.Народилася в Сандерленді в родині священика. У 1939 році вона закінчила університет Дарем і отримала спеціальність викладача англійської мови. У 1941—1945 роках викладала в університеті Дарем, де познайомилася зі своїм чоловіком-професором геології Фредеріком Генрі Стюартом. У 1945 році вони одружилися. За наполяганням свого чоловіка Мері послала до видавництва рукопис свого першого роману «Мадам, ви будете говорити?», який був опублікований в 1954 році. У 1956 році Фредерік Стюарт отримав посаду викладача в Единбурзі, та переїхав туди разом з дружиною. Подружжя Стюарт багато подорожували, що дало Мері матеріал для декількох романів, дія яких відбувається за кордоном: у Франції, Греції, інших країнах[15].
У 2001 році Фредерік помер. Після його смерті письменниця проживала в Единбурзі.
Бібліографія
ред.Життя Мерліна
ред.- Кристалічний грот (The Crystal Cave,1970)
- Порожні пагорби (The Hollow Hills,1973)
- Останнє чарівництво (The Last Enchantment,1979)
- День гніву/Згаслий день (The Wicked Day, 1983)
- Принц і паломниця/Принц і пілігрим (The Prince and the Pilgrim, 1995)[16]
Інші твори
ред.- Мадам, ви будете говорити? (Madam, Will You Talk?,1954)
- Вогнище в ночі (Wildfire at Midnight, 1955)
- Грім справа/Грім небесний/Гром лунає справа (Thunder on the Right, 1957)
- Дев'ять карет чекають тебе/І дев'ять чекають тебе карет (Nine Coaches Waiting, 1958)
- Мій брат Міхаель/Мій брат Майкл (My Brother Michael, 1959)
- Повиті плющем дерево/Дерево, повиті плющем (The Ivy Tree, 1961)
- Місячні прядильниці Місячні пряхи (The Moonspinners, 1962)
- Це дивне диво/Грізні чари (This Rough Magic, 1964)
- Зачарований кінь (Airs above the Ground, 1965)
- Гончие пси Гавриїла (The Gabriel Hounds, 1967)
- The Wind Off the Small Isles
- Маленька мітла (дитячий роман)
- Ludo and the Star Horse (повість для дітей)
- Не чіпай кішку (Touch Not the Cat, 1976)
- A Walk in Wolf Wood (повість для дітей)
- Тернова обитель/Торніхолд (Thornyhold,1988)
- Frost on the Window and other poems
- Вежа зі слонової кістки/Мала Качуркові (Stormy Petrel, 1991)
- Рожевий котедж (Rose Cottage, 1997)
- Грізні чари (Formidable spell)[16]
Екранізації
ред.- Мерлін з кришталевої печери (фільм)
- Місячні пряхи/The Moon-Spinners (1964)
- Мері і відьомська квітка / Meari to majo no hana (мультфільм, 2017)
Премії та нагороди
ред.- 1971,Mythopoeic Awards, Міфопоетична премія фентезі за «Кришталевий грот»(The Crystal Cave)
- 1974,Mythopoeic Awards, Міфопоетична премія фентезі за «Порожні пагорби»(The Hollow Hills)[17]
Примітки
ред.- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ NooSFere — 1999.
- ↑ а б в Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1030.
- ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ Babelio — 2007.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
- ↑ https://www.noosfere.org/livres/auteur.asp?numauteur=-42042&Niveau=bio
- ↑ а б VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118920901 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Шведська база даних фільмів — Svenska Filminstitutet.
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Мері Стюарт (Mary Stewart) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Мері Стюарт (Mary Stewart). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 березня 2016.
- ↑ Мэри Стюарт (Mary Stewart). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 березня 2016.