Мері Еннінг

британський колекціонер скам'янілостей та палеонтолог-любитель

Мері Еннінг (англ. Mary Anning; 21 травня 1799(17990521) — 9 березня 1847) — британська колекціонерка скам'янілостей та палеонтолог-любитель. Стала всесвітньо відомою за низку відкриттів, переважно в галузі морської фауни юрського періоду, які вона зробила завдяки знахідкам скам'янілостей в околицях Лайм-Реджіс (графство Дорсет, Британія), де вона жила. Її роботи сприяли кардинальним змінам, що відбулися на початку XIX століття в наукових уявленнях про доісторичне життя та історію Землі.

Мері Еннінг
Mary Anning
Mary Anning painting.jpg
Портрет Мері Еннінг з її собакою Треєм
Народилася 21 травня 1799(1799-05-21)
Лайм-Реджіс, Дорсет
Померла 9 березня 1847(1847-03-09) (47 років)
Лайм-Реджіс, Дорсет
·рак молочної залози[1][2]
Підданство Велика Британія Велика Британія
Діяльність колекціонер скам'янілостей, палеонтолог
Галузь палеонтологія
Знання мов англійська[3]
Magnum opus Іхтіозавр
Конфесія конгрегаціоналізм[d] і англіканство
Батько Richard Anning (c. 1766–1810)
Мати Mary Moore (c. 1764–1842)[4]

Біографія та роботиРедагувати

Батько Мері помер, коли їй було одинадцять років. Соціальний стан Мері та її стать завадили їй повною мірою брати участь у науковому житті Британії XIX століття, в якій тоді домінували заможні чоловіки-англікани. Її сім'я жила бідно та ще й піддавалася правовій дискримінації, оскільки належала до релігійної меншості (конгрегаціоналістів). Проте Мері Еннінг стала відомою у геологічних колах Англії, Європи та Америки, з нею консультувалися щодо анатомії та пошуків скам'янілостей. Однак, через те, що була жінкою, вона не мала права стати членом Лондонського Геологічного товариства й не завжди отримувала відповідну нагороду за свої відкриття. В одному з листів вона писала: «Світ використав мене занадто жорстоко й, боюся, це зробило мене надто підозріливою до кожного»[5]. Єдиною роботою, опублікованою за її життя, став витяг з листа до редактора, який з'явився 1839 року в журналі Journal of Natural History[6].

 
Лист Мері Еннінг з малюнком плезіозавра

Еннінг шукала викопні рештки в скелях Лайм-Реджіс, що належали до геологічної формації Блю-Ліас[en]. Особливо вдалими були зимові місяці, коли зсуви відкривали нові скам'янілості, які слід було швидко зібрати, перш ніж вони були б змиті у море. Це була небезпечна робота, і одного разу, 1833-го року, вона ледь не загинула під час зсуву, який вбив її собаку Трея. Відкриття Мері Еннінг включали перший правильно ідентифікований скелет іхтіозавра, знайдений нею з братом Джозефом, коли їй було всього дванадцять років, перші два скелети плезіозавра, перший знайдений за межами Німеччини скелет птерозавра, а також деякі невідомі до того часу викопні риби. Вони відіграли ключову роль у дослідженнях викопних белемнітів, які містили скам'янілі чорнильні мішки, а також у дослідженнях копролітів, відомих у ті часи як безоарські камені, які виявилися скам'янілими екскрементами морських тварин. Коли геолог і художник Генрі де ла Беш[en] малював свою знамениту «Duria Antiquior»[en], першу широко відому картину зі сценами доісторичного життя, він значною мірою спирався на знайдені Еннінг скам'янілості й поділився з нею частиною прибутку від продажу примірників картини.

ВизнанняРедагувати

 
Меморіальна дошка на будинку, де Мері Еннінг народилася та почала збирати скам'янілості

Після смерті Мері Еннінг її незвичайна історія викликала величезний інтерес. Нею захоплювався Чарльз Діккенс[5], а 2010 року Королівське товариство зарахувало Еннінг до числа десяти британських жінок, які найбільше вплинули на історію розвитку науки[7]. У 2009 році Трейсі Шевальє написала романізовану біографію Еннінг «Дивовижні створіння» (англ. «Remarkable Creatures»[8]).

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати