Мері Вілліс Волкер
Мері Вілліс Волкер (англ. Mary Willis Walker, також Мері Вілліс Вокер) — американська письменниця детективного жанру, лауреатка кількох престижних літературних премій.
| Мері Вілліс Волкер | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася |
24 травня 1942[1] Фокс-Пойнт, Мілвокі, Вісконсин, США або Мілвокі, Вісконсин, США | |||
| Померла | 4 листопада 2023[2] (81 рік) | |||
| Країна |
 США | |||
| Діяльність | письменниця, письменниця-романістка | |||
| Alma mater | Дюкський університет | |||
| Жанр | кримінальний роман[d] | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Біографія ред.
Волкер закінчила Дюкський університет за спеціальністю «англійська мова» та почала викладати в середній школі. У 1967 році вона одружилася з Лі Волкером, який став президентом Dell Computers, жив у Нью-Йорку та Вірджинії, а потім переїхав до Остіна, штат Техас. У подружжя дві доньки Аманда і Сюзанна. Вони розлучилися, коли Мері був 51 рік. Вона повернулася до свого дівочого прізвища Вілліс, але продовжувала публікуватися й як Мері Вілліс Волкер, яке, як вона написала в статті для журналу New York Times, тепер вважає псевдонімом. Вона продовжує жити в Остіні. Вона згодом згадувала:
|
Буквально через кілька секунд після моєї весільної церемонії, коли друг кинувся прошепотіти мені на вухо: «Я хотів першим назвати вас місіс Волкер», я зрозумів, що зробила помилку. Це ім'я ніколи не буде моїм.
Не обдумуючи рішення так багато, як я зазвичай приділяла вибір нової сукні, я взяла ім’я сім'ї, яку ледве знала, і відмовилася від імені, яке було моїм протягом 24 років. Раптом я відчула нудоту, виснаження, біль, ніби якийсь внутрішній орган, про який я навіть не здогадувалася — можливо, родовий завиток тканини, родовий апендикс — був видалений. Але це було безглуздо. Я була молодою нареченою, щасливою, хоч сльози текли з моїх очей. Зрештою, все, що я зробила, це поміняла одне м'ке шестилітерне прізвище, яке починалося на В, на інше м'яке шестилітерне прізвище, яке починалося на В. Наскільки це могло бути важливим? |
|
|
|
А як же мої книжки? Я вже опублікував одну під моїм новим прізвищем, а ще одна мала бути. Порада від видавничого світу була: «Не змінюйтеся зараз — уже надто пізно». Коли я поскаржилася про це подрузі, вона підняла обкладинку моєї нової книги й уважно її розглядала. «Мері Вілліс Волкер — гарний псевдонім». Так. Все одно це завжди було трохи схоже. Тепер я міг би віднести це ім’я до своєї письменницької особистості. Залишилося тільки попросити благословення у дочок. Вони сказали, що для них було загадкою, чому я взагалі це змінив, і що я маю називати себе так, як вважаю правильним. |
|
Письменницька кар'єра ред.
Вона почала писати на п'ятому десятку життя, що охарактеризувала як «досить пізно почала». Вона витратила два роки на написання свого першого опублікованого трилера «Нуль в кістці», який був опублікований у 1991 році і отрима премії Агати і Мекавіті. Її другий роман «Червоний крик» став першим, у якому з'явилася детектив Моллі Кейтс. У 1995 році «Червоний крик» отримав премію Едгара в номінації за найкращий роман. Книга «Під підвалом жука» (Under the Beetle's Cellar[en]), опублікована в 1995 році, стала третім її романом. Роман отримав премії Ентоні та Мекавіті.
Нагороди ред.
- Премія Агати у 1991 році за найкращій перший роман роман «Нуль в кістці».
- Премія Мекавіті в 1992 за цей же роман в такій же номінації.
- Премія Едгара По у 1995 році за роман «Червоний крик» у номінації «Найкращий роман».
- Премія Мекавіті в 1996 році за роман «Під льохом жука» в номінації «Найкращий роман».
- Премія Ентоні в 1996 році за роман «Під льохом жука» в номінації «Найкращий роман».
- Премія Мартіна Бека в 1998 році за роман «Під льохом жука».
Твори ред.
Романи з Моллі Кейтс ред.
- The Red Scream (Червоний крик) (1994) (отримав премію Едгара По)
- Under the Beetle's Cellar (Під льохом жука) (1995) (отримав премії Ентоні та Мекавіті)
- All the Dead Lie Down (Усі мертві лежать) (1998)
Інші романи ред.
- Zero at the Bone (Нуль в кістці) (1991) (отримав премії Агати та Мекавіті)
Примітки ред.
- ↑ Babelio — 2007.
- ↑ 'Ecstatic, fervent literacy': Award-winning Austin mystery writer Mary Willis dies at 81 // Austin American Statesman — ATX: 1871. — ISSN 1553-8451; 2473-5752
Джерела ред.
- How I Gave Up My Alias by Mary Willis, The New York Times, October 16, 1994 [1] (англ.)
Посилання ред.
- Mary Willis Walker 1942- [2] (англ.)