Відкрити головне меню

Меріс Пейн

австралійський політик

Меріс Енн Пейн (англ. Marise Ann Payne; нар. 29 липня 1964 Сідней) — австралійський юрист і політик, член Ліберальної партії, Міністр закордонних справ Австралії з 28 серпня 2018 року.

Меріс Пейн
англ. Marise Payne
Australian Foreign Minister Marise Payne (48449521096) (cropped).jpg
Народилася 29 липня 1964(1964-07-29) (55 років)
Сідней, Австралійський Союз
Громадянство
(підданство)
Flag of Australia (converted).svg Австралійський Союз
Діяльність політик
Alma mater University of New South Wales Law School[d]
Посада Member of the Australian Senate[d] і Minister for Defence[d]
Партія Ліберальна партія Австралії
Сторінка в Інтернеті marisepayne.com

ЖиттєписРедагувати

Закінчила Університет Нового Південного Уельсу, отримавши ступень бакалавра мистецтв і бакалавра права. У 1982 році вступила в Ліберальну партію, стала першою жінкою, яка очолила молодіжну організацію Національний рух молодих лібералів, протягом десяти років працювала у відділенні Ліберальної партії штату Новий Південний Уельс[1].

У 1997 році була призначена сенатором Австралії від свого рідного штату після відставки Боба Вудса, пізніше переобиралася в 2001, 2007 і 2013 роках. У 2013-15 рр. — Міністр соціальних служб Австралії.

У березні 2014 року оголосила про припинення роботи офісів державного агентства страхової медицини Medicare Australia по суботах, оскільки в ці дні спостерігається зниження відвідуваності на 60 %[2].

21 вересня 2015 року набула посаду міністра оборони в уряді Малкольма Тернбулла, ставши першою жінкою на цій посаді в історії Австралії і зіткнувшись з необхідністю австралійських військ на Близькому Сході[3].

У 2017 році Пейн зіткнулася зі звинуваченнями в неетичній поведінці у зв'язку з тим, що вона є співвласницею скакового коня Таракона. У числі інших 11 пайовиків виявився Метт Хінгерті (Matt Hingerty), керуючий директор лобістської фірми Бартона Дікина (Barton Deakin), серед клієнтів якої є відомі виробники озброєнь — американська Lockheed Martin Overseas Group і італійська Fincantieri SpA, які здійснюють поставки в Австралію. У числі інших співвласників скакуна фігурують рідні і близькі міністра туризму штату Новий Південний Уельс Стюарта Ейрса, з яким Пейн довгий час знаходиться у близьких відносинах. Сама вона заперечує наявність конфлікту інтересів[4].

У травні 2018 року висловила рішучу незгоду з думкою австралійського міністра торгівлі Стівена Чобо. Який заявив в інтерв'ю, відповідаючи на питання в контексті територіальних суперечок в Південно-Китайському морі, чи має Китай право садити там свої бомбардувальники: «Це повинен вирішити Китай. З тим же успіхом ви могли б мене запитати, чи справді Росія що-небудь зробити з одним зі своїх підводних човнів. Я не маю наміру вирушати в коментарі, читаючи лекції іншим країнам, що їм можна робити, а що — не можна». Пейн в свою чергу різко висловилася проти мілітаризації згаданого регіону і зажадала активізації австралійської політики в цьому напрямку[5].

28 серпня 2018 року одержала портфель міністра закордонних справ в уряді Скотта Моррісона після відставки Джулі Бішоп[6].

ПриміткиРедагувати

  1. Rosemary Francis (2016-08-02). Marise Ann Payne (en). Australian Women Lawers as Active Citizens. Процитовано 2018-08-30. 
  2. Medicare offices to close on Saturdays, Human Services Minister Marise Payne says (en). ABC. 2014-03-20. Процитовано 2018-08-30. 
  3. Andrew Greene (2015-09-21). Defence insiders welcome first female minister Marise Payne (en). ABC. Процитовано 2018-08-30. 
  4. Rory Callinan (2017-04-20). Marise Payne co-owns horse with lobbyist (en). The Australian. Процитовано 2018-08-30. 
  5. Paul Karp (2018-05-31). Marise Payne contradicts Steve Ciobo over Chinese bombers in South China Sea (en). The Guardian. Процитовано 2018-08-30. 
  6. Michael Sainsbury (2018-08-29). Payne will need to work hard to fix Bishop’s damage in Asia (en). Crikey. Процитовано 2018-08-30. 

ПосиланняРедагувати