Мертва петля
Ме́ртва петля́ (в авіації) — фігура вищого пілотажу, відома також як «петля Нестерова». Замкнена петля у вертикальній площині.
Історія
ред.Свою назву — «мертва» — отримала через те, що деякий час була розрахована тільки теоретично на папері і практично не виконувалася. До П. М. Нестерова навіть горизонтальні розвороти на аеропланах (літаках) робили без крену — «млинцем». Його заслуга в тому, що він почав використовувати підйомну силу крила для маневру і в горизонтальній і у вертикальній площинах. Він так довіряв власним розрахунками, що перед виконанням «мертвої петлі» навіть не пристебнувся ременями до літака. Розрахунки виявилися правильними і у верхній точці петлі він не випав, як дехто застерігав — відцентрова сила притиснула пілота до сидіння. Перші спроби виконати цю фігуру пілотажу здійснювалися на зорі авіації на літаках, які не витримували перевантажень, що виникали при цьому, і руйнувалися — пілоти зазвичай не виживали. Вперше у світі її було виконано 27 серпня (9 вересня) 1913 року в Києві над Сирецьким полем П. М. Нестеровим[1] на літаку «Ньюпор-4» з двигуном «Гном» потужністю 70 к. с. [2] Цим маневром Нестеров започаткував вищий пілотаж.
«Петля Пегу»
ред.У світі немає єдиної думки щодо того, хто був першим виконавцем даної фігури. Зокрема, у Франції та низці інших західноєвропейських країн, прийнято вважати, що це був французький пілот Адольф Пегу, який виконав трюк 6 вересня 1913 року на літаку Blériot XI. Причина в тому, що Пегу був досить популярним льотчиком, відомим своїм шоу, в той час як Нестеров був маловідомим військовим. У Росії вважається, що Пегу виконав не «мертву петлю», а S-подібну фігуру, на короткий час опинившись головою вниз.
Аероплани
ред.1930 року Корольов почав працювати над планером, на якому буде можливо виконувати фігури вищого пілотажу, — “Красная звезда”.
Через новий профіль крила і перевантажений під час будівництва корпус модель спершу здавалася неуспішною. Перші льотні випробування зробив сам конструктор. Однак ця модель мала суттєвий недолік — погану стійкість. Та все ж пілот Степанченко зміг зробити три “мертві петлі” на цьому аероплані. [3]
Пам'ять
ред.На честь 100-річчя першого у світі виконання мертвої петлі Національний банк України випустив ювілейну монету — «Петля Нестерова»
Галерея
ред.-
Макет літака «Ньюпор», на якому Нестеров здійснив свою «петлю» -
Виконання «мертвої петлі» на гвинтових літаках -
Виконання «мертвої петлі» на реактивних літаках -
Радянська марка, присвячена Петру Нестерову -
Пам'ятник перед будівлею Київського авіаційного заводу (1989)
.jpg)
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ "Як я зробив мертву петлю ", Стаття П. Н. Нестерова, опублікована в «Санкт-Петербурзькій газеті» від 4 та 5 вересня 1913 року, http://avia.lib.ru/bibl/1005/07.html [Архівовано 18 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Пишнов В. С., «З історії літальних апаратів», 1968 р, http://lib.ru/NTL/AVIA/PISHNOW/pyshnov.txt [Архівовано 6 січня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Планеробудування: інновації від Корольова - zhytomyr.name (укр.). 18 жовтня 2022. Процитовано 19 жовтня 2022.