Мерл золотогрудий

вид птахів
Мерл золотогрудий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Шпакові (Sturnidae)
Рід: Мерл (Lamprotornis)
Вид: Мерл золотогрудий
Lamprotornis regius
(Reichenow, 1879)
Синоніми
Cosmopsarus regius
Посилання
Вікісховище: Lamprotornis regius
Віківиди: Lamprotornis regius
ITIS: 915894
МСОП: 22710817
NCBI: 451408

Мерл золотогрудий[2] (Lamprotornis regius) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae)[3]. Мешкає в Східній Африці.

Опис

ред.
 
Золотогрудий мерл
 
Золотогрудий мерл

Довжина птаха становить 30-35 см, враховуючи довгий, загострений хвіст. Верхня частина тіла, горло і хвіст синьо-зелені з металевим відблиском, крила і горло синьо-фіолетові, блискучі, решта нижньої частини тіла золотисто-жовті. Райдужки білуваті.

Поширення і екологія

ред.

Золотогруді мерли мешкають в Ефіопії, Сомалі, Кенії і Танзанії. Вони живуть в сухих саванах, акацієвих рідколіссях і чагарникових заростях. Зустрічаються зграйками від 3 до 12 птахів. На відміну від інших мерлів, які живляться переважно плодами, раціон золотогрудих мерлів складається переважно з термітів та інших комах, яких вони ловлять в польоті або на землі. Також вони доповнюють свій раціон равликами, паууками, ракоподібними і дрібними хребетними, такими як ящірки.

Золотогруді мерли є моногамними птахами, гніздяться невеликими колоніями. Вони будують гнізда в дуплах дерев, зокрема в покинутих дуплах дятлів, встелюючи їх сухою травою, корінцями і листям. В кладці від 3 до 5 блакдно-синьо-зелених яєць, поцяткованих дрібними червонувато-коричневими плямками.

Примітки

ред.
  1. BirdLife International (2016). Lamprotornis regius: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 26 грудня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 грудня 2022.

Джерела

ред.
  • Feare, Chris; Craig, Adrian (1999). Starlings and Mynas. Princeton University Press. ISBN 0-7136-3961-X.