Мерл бронзовоголовий
| Мерл бронзовоголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Lamprotornis purpuroptera Rüppell, 1845 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Lamprotornis purpuropterus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мерл бронзовоголовий[2] (Lamprotornis purpuroptera) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae). Мешкає в Східній і Центральній Африці.
Опис ред.
Довжина птаха становить 35 см, вага 78-92 г. Забарвлення переважно темно-синє з фіолетовим відтінком. Голова чорна з бронзовим відтінком. Хвіст відносно довгий, східчастий. Загалом оперення має характерний райдужний металевий відблиск. Очі світло-жовті або білуваті, дзьоб і лапи темно-сірі. Молоді птахи мають більш тьмяне забарвлення, очі у них більш темні.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[3]
- L. p. aeneocephalus Heuglin, 1863 — схід Судану, Еритрея і північна Ефіопія;
- L. p. purpuroptera Rüppell, 1845 — від Південного Судану і південної Ефіопії до західної Танзанії.
Поширення і екологія ред.
Бронзовоголові мерли мешкають в Судані, Південному Судані, Ефіопії, Еритреї, Сомалі, Уганді, Руанді, Бурунді, Демократичній Республіці Конго, Кенії і Танзанії. Вони живуть в саванах, рідколіссях, чагарникових заростях і на полях, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Зустрічаються парами або зграйками.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Lamprotornis purpuroptera: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 26 грудня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 грудня 2022.
Джерела ред.
- Feare, Chris; Craig, Adrian (1999). Starlings and Mynas. Princeton University Press. ISBN 0-7136-3961-X.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |