Мепісцкаро

гора в Грузії

Мепісцкаро (груз. მეფისწყარო) — гора у західній Грузії. Найвища вершина Месхетського хребта, що входить до системи Малого Кавказу. Висота становить 2850 м над рівнем моря.

Мепісцкаро
груз. მეფისწყარო

41°50′27″ пн. ш. 42°39′49″ сх. д. / 41.84083333336077715° пн. ш. 42.66361111113877769° сх. д. / 41.84083333336077715; 42.66361111113877769Координати: 41°50′27″ пн. ш. 42°39′49″ сх. д. / 41.84083333336077715° пн. ш. 42.66361111113877769° сх. д. / 41.84083333336077715; 42.66361111113877769
Країна  Грузія[1]
Регіон Імереті
Ґурія
Система Месхетський хребет, Кавказ
Тип гора[1]
Висота 2850 м
Мепісцкаро. Карта розташування: Грузія
Мепісцкаро
Мепісцкаро
Мепісцкаро (Грузія)
Мапа

Основні відомості ред.

Назва гори Мепісцкаро у перекладі з грузинської означає «царське джерело». Месхетський хребет, найвищою вершиною якого є гора, складений з осадових флішевих та вулканогенних порід (туфи, андезити)[2]. Схили місцями вкрито широколистяними та темнохвойними лісами, а на висоті понад 2000 м розташовуються субальпійські та альпійські луки, що використовуються як пасовиська[3]. Серед інших різновидів флори на схилах гори зустрічаються зокрема кущі рододендрона[4].

На схилах Мепісцкаро бере свій початок річка Супса, гирло якої знаходиться на узбережжі Чорного моря. В полозі гори розташоване озеро Джаджі[5]. Мепісцкаро знаходиться на перетині трьох муніципалітетів — Чохтаурського, Адіґенського та Вані.

На думку радянського історика та лінгвіста Ігоря Дьяконова гора Мепісцкаро згадувалася царем Урарту Аргішті I під назвою Сірему-тара у зв'язку з історичними подіями, що відбувалися на північному заході Вірменського нагір'я[6].

Примітки ред.

  1. а б в GEOnet Names Server — 2018.
  2. Месхетский хребет (рос.) . «Кавказский узел». Процитовано 27 квітня 2015.
  3. Горы Грузии (рос.) . «Dear Travel». Архів оригіналу за 12 липня 2014. Процитовано 27 квітня 2015.
  4. А. Л. Иванов. Флора и флорогенез зарослей (стр. 10) (PDF) (рос.) . Архів оригіналу (PDF) за 1 квітня 2015. Процитовано 27 квітня 2015.
  5. Тур Шуасуреби – Шуагора – озеро Джаджи (архівна копія) (рос.) . «Guria Tour». Процитовано 27 квітня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
  6. О. О. Карагезян. Проблема этногенеза и самоназвания армянского народа по клинописным источникам (стр. 67) (PDF) (рос.) . Процитовано 27 квітня 2015.