Вікіпедія

Меморіал українським січовим стрільцям на горі Маківка

військовий цвинтар

Меморіальний військовий цвинтар українських січових стрільців — відбудований у 1998–1999 роках на честь героїв, що полягли у квітні-травні 1915 р. під час Першої Світової війни у битві з військами Царської Росії[1] на г. Маківка. Було встановлено 50 хрестів на могилах січовиків та один пам'ятник на честь тих січовиків, котрих ідентифікувати не вдалось.

Меморіал полеглим в цих боях УСС знаходиться неподалік вершини гори Маківки, на її південних схилах.

Історія ред.

 
Пам'ятник українським героям на Маківці, 1915

4 травня 1915 року, закінчився бій за гору Маківка, який тривав майже тиждень — перший великий бій Українських січових стрільців.

Проти українських воїнів виступали війська імперської Росії. Ціною величезних втрат росіяни все ж змогли опанувати гору, але бій їх виснажив і вже дуже скоро, під натиском противника, імператорські війська відступили далеко на схід.

У 1920-х роках члени УВО, а згодом ОУН започаткували встановлення хрестів полеглим за волю України поблизу центральної вершини Маківки. У 1930-х українська молодь розпочала масові паломництва на «горбочок» на Маківці. Щорічно, в першу неділю серпня до1939 р. тут відбувалося поминальне богослужіння, на яке приходили сотні і тисячі людей з цілої Галичини.

  На тім майже 1000 метровім шпилі між Тухлею і Головецьком висипали могили 34 юнакам–героям. Ці могили це наш перший військовий цвинтар. На Маківці повинен станути величавий пам'ятник, гідний жертви героїв, що там спочивають, а сама Маківка повинна стати прощею для земляків–патріотів. Поки що Філія Т–ва Охорони Воєнних Могил у Сколім, на спілку з матірнім Т–во–м, помістять у церкві в Грабівці Скільськім (сільці біля підніжжя Маківки) пам’ятну металеву таблицю з іменами похованих на Маківці УСС[2]  

На кінець 1980-х, як свідчить організатор спорудження меморіалу Микола Клепуц, «… могили майже зникли між кущами, заросли травою, поміж них повиростали смереки, хрести похилились, деякі поламались, огорожі теж не було».[3]

У 1989 активісти Львівського "Товариства Лева" позрубували старі смереки, за допомоги старих жителів сіл Головецько та Пшонець визначили місця поховань, зробили огорожу, поставили на могилах хрести. Активну участь у цій роботі брав житель села Пшонець Василь Ярема, який потім брав участь у спорудженні меморіалу і згодом був його сторожем.

Народний художник України Євген Безніско писав: «У 1994 р. до нас звернувся представник Сколівської райдержадміністрації п. Клепуц Микола Дмитрович з пропозицією впорядкувати захоронення січових Стрільців на г. Маківка… »[4][5]

У 1998—1999 цвинтар Січових Стрільців було відбудовано: встановили 50 хрестів на могилах січовиків та один пам'ятник на честь тих січовиків, яких ідентифікувати не вдалося. Меморіальний цвинтар на Маківці був відкритий 1 серпня 1999. Художники: батько й син Євген і Ярема Безніски, архітектор Василь Муляр.

В ході підготовки до 100-річчя боїв на Маківці виконано реконструкцію меморіалу. Усі 50 бетонних надгробків і хрестів замінили на суцільні кам'яні з білого пісковика. Виконав роботу каменяр, скульптор Степан Янів.

Список ідентифікованих стрільців ред.

На Пантеоні поховані:

  1. Федір Бельмега — 17 років
  2. Ілько Бехметюк — 22 роки
  3. Михайло Білячук — 18 років
  4. Василь Вітенюк — 20 років
  5. Степан Гаврилюк — 20 років
  6. Ілько Ганущак — 19 років
  7. Василь Геник — 21 рік
  8. Іван Гільтайчук
  9. Олекса Григорчук — 18 років
  10. Юрко Григорчук — 20 років
  11. Ілько Грицюк — 20 років
  12. Петро Данищук
  13. Танас Дупрейчук — 21 рік
  14. Михайло Дячук
  15. Василь Іличук — 18 років
  16. Федір Карпин — 22 роки
  17. Іван Кішка — 19 років
  18. Осип Конюшевський — 25 років
  19. Олекса Курендаш — 19 років
  20. Іван Лаврук — 19 років
  21. Микола Максимюк — 18 років
  22. Ілько Матійчук
  23. Федь Матійчук
  24. Осип Матковський — 22 роки
  25. Микола Михайлюк
  26. Дмитро Мицканюк — 22 роки
  27. Микола Мицканюк −21 рік
  28. Михайло Мицканюк — 23 роки
  29. Василь Палійчук — 20 років
  30. Дмитро Петрів — 20 років
  31. Федір Пик — 20 років
  32. Юра Пітиляк — 20 років
  33. Кость Попенюк — 26 років
  34. Іван Ребеньчук — 20 років
  35. Дмитро Савчук — 19 років
  36. Дмитро Снітович — 18 років
  37. Михайло Стефанський
  38. Гриць Стефурак
  39. Михайло Стратійчук
  40. Омелян Стратійчук — 17 років
  41. Сумарук
  42. Іван Тимчишин — 21 рік
  43. Пилип Тимчишин — 26 років
  44. Борис Ткачук — 23 роки
  45. Федь Ткачук — 21 рік
  46. Онуфрій Федорчак
  47. Дмитро Формусяк — 22 роки
  48. Дмитро Цвілинюк — 19 років
  49. Юліан Шевчук — 19 років
  50. Микола Юзьвяк — 18 років

Примітки ред.

  1. ↑ До меморіального цвинтаря на горі Маківці - 16 Лютого 2011 - Екскурсії - Клуб ВЕСЛО. epibiotic.ucoz.ua. Процитовано 4 травня 2016.
  2. ↑ Гей, на горі, на Маківці // Часопис «Діло», 7 травня 1932 року
  3. ↑ Микола Клепуц. Спогади про спорудження Меморіалу УСС на горі Маківка та усипальниці князя Святослава біля м. Сколе. — Дрогобич : ЛНУ імені Івана Франка. — С. 8. — ISBN 978-617-642-364-5.
  4. ↑ Євген Безніско. Теодозія Бриж. — Львів : Львівська українська академія друкарства, 2014. — С. 63-64.
  5. ↑ Микола Клепуц. Спогади про спорудження Меморіалу УСС на горі Маківка та усипальниці князя Святослава біля м. Сколе. — Дрогобич : ЛНУ імені Івана Франка, 2018. — С. 7. — ISBN 978-617-642-364-5.

Література ред.

  1. Микола Клепуц. Спогади про спорудження Меморіалу УСС на горі Маківка та усипальниці князя Святослава біля м. Сколе / М. Клепуц. — Дрогобич, 2018. — С. 48. ISBN 978-617-642-364-5
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Меморіал_українським_січовим_стрільцям_на_горі_Маківка&oldid=39713228