Меліссанті

грецька освітянка

Мелісса́нті (грец. Μελισσάνθη, псевдонім Єва Кугія-Скандалакі / грец. Ήβη Κούγια - Σκανδαλάκη; *8 квітня 1910(19100408)[1], Афіни — 9 листопада 1991) — грецька педагогиня, журналістка, письменниця і перекладачка[2]. Її ім’я подеколи фігурує як Іві або Гебе, а прізвище — як Koúyia або Koughia.

Меліссанті
грец. Μελισσάνθη
грец. Ήβη Κούγια-Σκανδαλάκη
Народилася7 квітня 1907(1907-04-07)
Померла9 листопада 1991(1991-11-09) (84 роки)
Країна Греція
Діяльністьпоетеса, журналістка, письменниця, вчителька
Знання мовновогрецька
Нагороди

З життєпису

ред.

Народилася Євою Кугією в Афінах і вивчала музику, малювання, балет та класичний танець.

У період з 1923-24 років перебувала в швейцарському санаторії, лікуючись від сухот [1].

Вивчала французьку, німецьку та англійську мови в інститутах Афін[3]. Потому викладала французьку мову в афінських середніх школах. Паралельно дописувала критичні нариси до газет та літературних часописів.

У 1932 році вийшла заміж за Янніса Скандалакіса (грец. Ιωάννη Σκανδαλάκη).

Померла в 1991 році, хоча деякі джерела і стверджують, що в 1990 році[3].

Творчість

ред.

Перша поетична збірка Меліссанті Phōnes entomou («Голоси комах») була видана в 1930 році. Вона продовжувала друкуватись, і загалом вийшло десять поетичних збірок. Збірка її поезій Ta poiimata tis Melissanthis 1930-1974 («Вірші Меліссанті») була опублікована аж у 1976 році.

Також написала дитячу п’єсу O mikros adhelfos («Маленький брат»), яка отримала премію Сікіарідіо.

Рання поезія Меліссанті черпає своє натхнення з релігійних тем; пізніші твори зазнали впливу концепцій екзистенціалізму[3].

Вибрана бібліографія[1]
  • Phōnes entomou («Голоси комах») (1930)
  • Profiteies («Пророцтва») (1931, 1940)
  • O gyrismos tou asotou («Повернення блудного») (1935)
  • Lyriki Exomologisi («Ліричні сповіді») (1945)
  • Anthropino Schima («Людська подоба») (1961)
  • To fragma tis Siopis («Бар'єр тиші») (1965)
  • Ta poiimata tis Melissanthis 1930-1974 («Вірші Меліссанті») (1976)

Крім того, перекладала твори іноземних поетів, зокрема Роберта Фроста, Емілі Дікінсон [1] та Райнера Марія Рільке грецькою[3].

Нагороди і відзнаки

ред.
  • Премія Афінської Академії (1936) за O gyrismos tou asotou
  • Почесна відзнака Паламас (1945) за Exomologisi [4]
  • Державна премія за поезію (1965)
  • Золотий хрест Ордена «За заслуги» (1965)[1]

Джерела

ред.

Посилання

ред.
  1. а б в г д Wilson, Katharina M (1991). An Encyclopedia of Continental Women Writers. Т. Volume 1. с. 815—16. ISBN 0824085477. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 березня 2020.
  2. Women in World History: A Biographical Encyclopedia. Архів оригіналу за 2 квітня 2015.
  3. а б в г Merry, Bruce (2004). Encyclopedia of Modern Greek Literature. с. 269. ISBN 0313308136. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 березня 2020.
  4. Parker, Alan; Willhardt, Mark (2005). Who's Who in Twentieth Century World Poetry. с. 216. ISBN 1134713762. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 березня 2020.