Мезія сріблястощока
| Мезія сріблястощока | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Сріблястощока мезія (самець)
 Сріблястощока мезія (самиця)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Leiothrix argentauris (Hodgson, 1837) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Mesia argentauris | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ме́зія сріблястощока[2] (Leiothrix argentauris) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Мешкає в Гімалаях і Південно-Східній Азії[3]. Виділяють низку підвидів.
Опис
ред.Довжина птаха становить 18 см. Голова чорна, щоки сріблясто-сірі. Лоб жовтий, горло і груди яскраво-жовто-оранжеві. Верхня частина тіла і хвіст оливкові. Крила жовті з яскравим, темно-червоним дзеркальцем. У самців гузка і нижні покривні пера хвоста червоні, у самиць — оранжеві. Очі червоні, дзьоб оранжевий, лапи жовті.
Підвиди
ред.Виділяють дев'ять підвидів:[4]
- L. a. argentauris (Hodgson, 1837) — центральні і східні Гімалаї, північна М'янма і південно-західний Китай;
- L. a. aureigularis (Koelz, 1953) — південний Ассам і західна М'янма;
- L. a. vernayi (Mayr & Greenway, 1938) — північно-східний Ассам, північна М'янма і південний Китай;
- L. a. galbana (Mayr & Greenway, 1938) — східна М'янма і північно-західний Таїланд;
- L. a. ricketti (La Touche, 1923) — південний Китай і північний Індокитай;
- L. a. cunhaci (Robinson & Kloss, 1919) — південний Індокитай;
- L. a. tahanensis (Yen, 1934) — Малайський півострів;
- L. a. rookmakeri (Junge, 1948) — північно-західна Суматра (Ачех);
- L. a. laurinae Salvadori, 1879 — Суматра (за винятком північного заходу).
Поширення і екологія
ред.Сріблястощокі мезії мешкають в Індії, Непалі, Бутані, М'янмі, Китаї, Таїланді, В'єтнамі, Лаосі, Камбоджі, Малайзії і Індонезії. Були інтродуковані в Гонконзі[5]. Вони живуть у вологих тропічних лісах, чагарникових заростях і на плантаціях. Живляться комахами, їх личинками, плодами і насінням. В негніздовий період утворюють зграї до 30 птахів. Сезон розмноження триває з листопада по серпень. Гніздо чашоподібне, робиться з бамбуку і сухого листя. Воно будується парою птахів і розміщується в чагарниках на висоті до 2 м над землею. В кладці від 2 до 5 яєць, які насиджуються самицями і самцями по черзі. Інкубаційний період триває 13-14 днів. Пташенята покриваються пір'ям на 12 день. Батьки продовжують піклуватися про них ще 22 дні.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Leiothrix argentauris. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Collar, N. J. & Robson C. 2007. Family Timaliidae (Babblers) Pp. 269 – 270 in; del Hoyo, J., Elliott, A. & Christie, D.A. eds. Handbook of the Birds of the World, Vol. 12. Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions, Barcelona.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.
- ↑ Leven, Michael; Corlett, Richard (2004). Invasive birds in Hong Kong, China. Ornithological Sciences. 3: 43—55. doi:10.2326/osj.3.43. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |