Відкрити головне меню

Межа Еддінгтона— величина потужності електромагнітного випромінювання, що виходить із надр зірки, при якій його тиску достатньо для компенсації ваги оболонок зірки, які оточують зону термоядерних реакцій, тобто зірка знаходиться в стані рівноваги: не стискується і не розширюється. При перевищенні межі Еддінгтона зірка починає випускати сильний зоряний вітер.

Критична (Еддінгтонівска) світність — максимальна світність зірки або іншого небесного тіла, яка формулюється умовою рівноваги гравітаційних сил і тиску випромінювання об'єкта.

Обидві величини названі на честь англійського астрофізика Артура Стенлі Еддінгтона.

Критична світність в класичному (Еддінгтонівскому) наближенніРедагувати

Критична світність визначається умовою рівноваги сили тяжіння   і тиску випромінювання  .


При віддаленні   від ізотропного джерела випромінювання і у випадку водневої плазми — найбільш типового випадку, оскільки водень становить більшу частину маси всесвіту — сила тяжіння  , що діє з боку випромінюючого тіла маси   на протон:

 , де   — маса протона;

Потік випромінювання   на цій відстані:

 , де   — світність джерела

Тоді сила  , діюча на електрон внаслідок Томсонівського випромінювання на електронах

 , де   — Томсонівське січіння розсіяння фотону на електроні:
 

Таким чином, виходячи з умови рівноваги   і з урахуванням того, що електростатична взаємодія значно сильніше гравітаційної, тобто протон — електронні пари можна вважати пов'язаними, критична світність

 

або, якщо виразити масу об'єкта в масах Сонця  ,

  ерг/с, тобто критична світність залежить тільки від маси об'єкта і механізмів взаємодії випромінювання з речовиною.

Відхилення від критичної світності і надкритична аккреціяРедагувати

Фактично умова рівноваги сили тяжіння   і тиску випромінювання   є умовою можливості акреції речовини на випромінюючий об'єкт.

Однак у разі істотної неізотропності акреції, наприклад, у випадку акреційних дисків таких компактних об'єктів, як чорні діри і нейтронні зірки, можливі ситуації, коли джерелом енергії є гравітаційна енергія акрецюючої речовини і темпи акреції настільки високі, що світність перевищує критичну. Для таких об'єктів характерно інтенсивне витікання речовини з акреційного диску, викликане тиском випромінювання, найбільш відомим з таких об'єктів є SS 433.

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Эддингтон А. С. Звёзды и атомы — 1928. — С. 152