Вікіпедія

Медицина катастроф

Медицина катастроф — це сфера медицини, яка спеціалізується на організації надання медичної допомоги особам, які пережили катастрофу, а також забезпеченні медичної підготовки з запобігання катастрофи, реагування на катастрофи та керівництва відновленням після катастроф протягом життєвого циклу катастрофи. Фахівці з медицини катастроф надають спеціалістам з управління надзвичайними ситуаціями, лікарням, медичним закладам, громадам і урядам рекомендації щодо принципів і практики медицини як у зоні впливу катастрофи, так і в медичних закладах для евакуації. Спеціаліст з медицини катастроф є зв'язком і партнером між медичним планувальником на випадок надзвичайних ситуацій, фахівцем з управління надзвичайними ситуаціями, системою управління інцидентами, урядом і політиками.

Станція сортування в Пентагоні після зіткнення рейсу 77 American Airlines під час терористичного акту 11 вересня 2001 року

Медицина катастроф є унікальною серед медичних спеціальностей тим, що, на відміну від усіх інших галузей, спеціаліст з медицини катастроф не практикує повний обсяг спеціальності щодня, а лише в екстрених випадках. Як і спеціалісти з охорони здоров'я, медицини навколишнього середовища та медицини праці, спеціалісти з медицини катастроф беруть участь у розробці та зміні державної та приватної політики, законодавства із запобігання аварій та ліквідації наслідків катастроф.

Визначення ред.

 
Моряки ВМС США, призначені на авіаносець USS Carl Vinson, лікують дитину, поранену під час землетрусу на Гаїті 2010 року

Охорона здоров'я під час стихійного лиха — надання медичних послуг медичними працівниками особам, які пережили стихійне лихо, і особам, які займаються ліквідацією наслідків стихійного лиха, як у зоні впливу лиха, так і в медичних закладах для евакуації протягом усього життєвого циклу лиха[1].

Готовність до стихійного лиха — пов'язано зі здатністю служб реагування на стихійні лиха працювати оптимально, а тим, хто пережив стихійне лихо, підтримувати або швидко відновлювати функції, коли вони стикаються з загрозою чи фактичним впливом стихійних лих і надзвичайних подій[2].

Закон про стихійні лиха — закон про стихійні лиха стосується правових наслідків планування стихійних лих, їх запобігання, реагування та відновлення, включаючи фінансове відновлення, державну та приватну відповідальність[3].

 
Лікування тих, хто вижив під час землетрусу в Керманшаху 2017 року

Життєвий цикл катастрофи — часова лінія для надзвичайних подій, починаючи з періоду між катастрофами (інтерфаза), через катастрофічну подію та реагування на катастрофу та завершуючи відновленням після катастрофи[4].

Планування на випадок стихійного лиха — розробка методології боротьби зі стихійним лихом, особливо тим, що може статися раптово та спричинити серйозні травми та/або загибель людей, пошкодження майна. Планування на випадок стихійного лиха відбувається під час інтерфази стихійного лиха[5].

Підготовка до стихійного лиха — відпрацювання та виконання плану дій у разі стихійного лиха до того, як воно станеться. Підготовка до стихійного лиха відбувається відбувається під час інтерфази стихійного лиха[6].

Аварійне відновлення — відновлення або повернення до колишнього або кращого стану чи умов того, що знищене чи пошкоджене під час катастрофи. Аварійне відновлення є четвертою фазою життєвого циклу катастрофи[7].

Реагування на стихійні лиха — здатність відповідати на потреби, викликані лихом. Реагування на катастрофу є третьою фазою життєвого циклу катастрофи[8].

Медичне планування на випадок надзвичайних ситуацій — розробка методології для задоволення медичних потреб населення, яке постраждало від стихійного лиха[9].

Медичний сплеск — наплив пацієнтів та осіб, які шукають зниклих безвісти, звертаються до лікарні чи медичного закладу для лікування, отримання інформації та/або притулку в результаті катастрофи[10].

Капітальний потенціал — здатність впоратися з раптовим, неочікуваним збільшенням кількості пацієнтів, яке в іншому випадку серйозно ускладнило б або перевищило б поточні можливості системи охорони здоров'я[11].

Медичне сортування — сортування пацієнтів на основі тяжкості травми чи захворювання з огляду на наявні ресурси[12].

Психосоціальне сортування — сортування пацієнтів на основі тяжкості психологічної травми чи впливу з огляду на наявні ресурси[13].

Історія ред.

Термін «медицина катастроф» уперше з'явився в медичному лексиконі після Другої світової війни. У 1984 році у США з'явилася Національно-медична система катастроф. Одночасно з цим було сформовано дослідницьку групу з питань катастроф та екстреної медицини під керівництвом Американської медичної асоціації, а також групи у Великобританії, Ізраїлі та інших країнах. Ще до того, як ураган Ендрю обрушився на Флориду в 1992 році, концепція медицини катастроф укорінилася в громадській та урядовій свідомості. Хоча підготовка спеціалістів із медицини катастроф або суміжних тем почалося у Європі та Сполучених Штатах ще у 1980-х роках, лише у 2003 році медичне співтовариство заявило про потребу в повноцінній новій спеціальності.

В Україні ред.

У 1997 році в Україні була створена Державна служба медицини катастроф[14]. Російське вторгнення в Україну значно відобразилося на медицині через обстріли, руйнування лікарень, відсутність медикаментів, великі напливи пацієнтів[15]. Спеціалісти медицини катаствоф працюють на місці терактів та в прифронтових зонах.

Етика в медицині катастроф ред.

Практикуючий лікар медицини катастроф повинен добре знати етичні дилеми, які зазвичай виникають під час катастроф. Одна з найпоширеніших дилем виникає, коли сукупні медичні потреби перевищують здатність забезпечити нормальний стандарт лікування для всіх пацієнтів.

Сортування ред.

У разі майбутньої пандемії кількість пацієнтів, які потребуватимуть додаткової респіраторної підтримки, перевищуватиме кількість доступних апаратів штучної вентиляції легень[16]. Хоча це гіпотетичний приклад, подібні стихійні лиха траплялися в минулому. Пандемія грипу 1918—1919 років і нещодавня епідемія SARS у 2003 році призвели до дефіциту ресурсів і потребували сортування.

Прикладами поширених підходів сортування є «врятування більшості життів», заклик до надання допомоги «найхворішому в першу чергу» або, альтернативно, підхід «першим прийшов, перший обслужений»[17]. Екстрені служби часто використовують власні системи сортування, щоб мати змогу працювати в деяких із цих складних ситуацій; однак ці рекомендації часто припускають відсутність дефіциту ресурсів, і, отже, необхідно розробити різні системи сортування для умов реагування на катастрофи з обмеженими ресурсами. Етичні підходи до розробки таких протоколів сортування часто ґрунтуються на принципах теорій утилітаризму, егалітаризму та процедуралізму[17].

Завдання Служби медицини катастроф ред.

  • медична розвідка в зоні надзвичайної ситуації
  • медичне сортування постраждалих
  • організація та надання медичної допомоги постраждалим
  • організація евакуації та евакуація постраждалих із зони надзвичайної ситуації
  • залучення додаткових медичних сил та засобів у разі потреби
  • організація госпіталізації постраждалих
  • керівництво діями медичних формувань та установ, адміністрації населених пунктів у зоні надзвичайної ситуації
  • медичне забезпечення аварійно-рятувальних робіт
  • медичне забезпечення проведення суспільно-політичних, спортивних та інших заходів
  • контроль за підтримкою готовності медичних установ та формувань до роботи в умовах надзвичайної ситуації
  • запобігання надзвичайних ситуацій та підготовка до них
  • наукова робота щодо вдосконалення методів надання екстреної медичної допомоги

Примітки ред.

  1. ↑ National Security Presidential Directives [NSPD George W. Bush Administration]
  2. ↑ Shultz et al. 2006. Surge, Sort, Support: Disaster Behavioral Health for Healthcare Professionals. Orlando: Disaster Life Support Publishing, Inc.
  3. ↑ Ramirez, M. National Strategies for Medical Contingency Planning seminar, Вересень 2007
  4. ↑ Ramirez, M. National Strategies for Medical Contingency Planning seminar, September, 2007
  5. ↑ Marghella, P. National Strategies for Medical Contingency Planning seminar, September, 2007
  6. ↑ Marghella, P. National Strategies for Medical Contingency Planning Seminar, September 2007
  7. ↑ Marghella, P. National Strategies for Medical Contingency Planning seminar, September, 2007
  8. ↑ Marghella, P. National Strategies for Medical Contingency Planning Seminar, September, 2007
  9. ↑ Marghella, P. National Strategies for Medical Contingency Planning Seminar, September, 2007
  10. ↑ Shultz et al. 2006. Surge, Sort, Support: Disaster Behavioral Health for Healthcare Professionals. Orlando: Disaster Life Support Publishing, Inc.
  11. ↑ Barbera JA, McIntyre AG. (2003). Jane's Mass Casualty Handbook: Hospital. Emergency Preparedness and Response. Surrey, UK: Jane's’ Information Group, Ltd.
  12. ↑ Ramirez & Shultz. 2006. Surge, Sort, Support Lecture Series. University of Miami and the Florida Department of Health
  13. ↑ Ramirez & Shultz. 2006. Surge, Sort, Support Lecture Series. University of Miami and the Florida Department of Health
  14. ↑ СЛУЖБА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Процитовано 20 червня 2023.
  15. ↑ Медицина военных катастроф. Как за месяц войны перестроилась медицинская система Украины. ФОКУС (рос.). 24 березня 2022. Процитовано 20 червня 2023.
  16. ↑ Eyal, N. (2016) Chapter 11: Ethical Issues in Disaster Medicine. In Ciottone's Disaster Medicine, Second Edition. Pages 27-34. Philadelphia: Elsevier Mosby.
  17. ↑ а б Eyal, N. (2016) Chapter 11: Ethical Issues in Disaster Medicine. In Ciottone's Disaster Medicine, Second Edition. Pages 27-34. Philadelphia: Elsevier Mosby.

Джерела ред.

  Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Медицина_катастроф&oldid=39752056