Клаудія Меган «Мег» Уррі — американський астрофізик, яка в 2015—2016 роках була президентом Американського астрономічного товариства, а перед тим — головою кафедри фізики в Єльському університеті (2007—2013 рр.).[7] Вона відрізняється не тільки її внеском у астрономію та астрофізику, включаючи роботу над чорними дірами, але й своїми поглядами щодо сексизму та гендерної рівності в астрономії[8] та науці загалом.

Мег Уррі
англ. Meg Urry
Народилася1955
Країна США
Діяльністьастрофізикиня, астрономка, викладачка університету
Alma materУніверситет Джонса Гопкінса[1]
Університет Тафтса[1]
Єльський університет
ЗакладЄльський університет[1][2]
Інститут досліджень космічним телескопом[3]
Massachusetts Institute of Technology School of Scienced[4]
Аспіранти, докторантиBrooke Simmonsd
Jong-Hak Wood
ЧленствоНаціональна академія наук США[5]
Американська академія мистецтв і наук[6]
Нагороди

Дитинство та освіта

ред.

Дитинство Мег пройшло в штатах Індіана і Массачусетс, потім вона навчалася в коледжі університету Тафтса, спеціалізуючись на математиці, музиці та фізиці,[9] і закінчила його у 1977 році.[10]

Уррі отримала ступінь магістра (1979 р.) і доктора наук (1984 р.)[10] з фізики в університеті Джонса Гопкінса, де її наставником був Арт Девідсен[9]. Для написання своєї дисертації вона вивчала блазари в центрі космічних польотів ім. Годдарда з Річардом Мушоцьким[9]. Потім Мег працювала постдокторантом у Центрі космічних досліджень Массачусетського технологічного інституту[7], з Клодом Канісаресом[9]. 2001 року Уррі почала працювати на факультеті Єльського університету, тоді як єдина жінка на кафедрі[7], і стала її головою 2007 року[9].

Кар'єра

ред.

Мег Уррі займає активну суспільну позицію у вирішенні гендерної нерівності в астрономії та науці загалом, провівши понад 60 диспутів на цю тему[10], у тому числі й на щорічних конференціях для студентів-фізиків (CUWiP). З Лаурою Денлі Уррі спільно організувала першу зустріч жінок-астрономів[9].

Уррі вивчає надмасивні чорні діри, відомі як активні ядра галактик, і зв'язок нормальних галактик з активними.

Нагороди та відзнаки

ред.

Подальше читання

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Ideal E. Blazing the trail: essays by leading women in science. — 2013. — P. 245. — ISBN 978-1-4827-0943-8
  2. https://physics.yale.edu/people/meg-urry
  3. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  4. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  5. http://www.nasonline.org/member-directory/members/3001457.html
  6. https://www.amacad.org/person/c-megan-urry
  7. а б в Eileen Pollack, «Why Are There Still So Few Women in Science?» [Архівовано 12 липня 2019 у Wayback Machine.], New York Times, Oct. 6, 2013.
  8. Urry, Meg (2010). Women in (European) Astronomy. У Röser, Siegfried (ред.). Formation and Evolution of Cosmic Structures. Reviews in Modern Astronomy. Т. Volume 21. Wiley-VCH. с. 249—261.
  9. а б в г д е Karen Masters, «She's an Astronomer: Meg Urry» [Архівовано 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.], Galaxy Zoo (May 2, 2010)
  10. а б в «Meg Urry» [Архівовано 2013-10-04 у Wayback Machine.] (faculty profile), Yale University
  11. National Academy of Sciences Members and Foreign Associates Elected. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 5 травня 2016.