Відкрити головне меню

Володимир Володимирович Мацкевич (1 [14] грудня 1909(19091214), село Привільне, Катеринославської губернії, тепер село Придніпровське Запорізького району Запорізької області, Україна — 7 листопада 1998, Москва, Росія) — український радянський партійний і державний діяч. Член ЦК КП(б)У в 1949 — 1952 р. Член Політбюро ЦК КП(б)У в квітні 1950 — травні 1952 р. Член ЦК КПРС в 1956 — 1961  і 1966 — 1981 р. Депутат Верховної Ради УРСР 2-3-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 3-8-го скликань.

Мацкевич Володимир Володимирович
Мацкевич Володимир Володимирович.tif
 
Партія: КПРС
Народження: 1 (14) грудня 1909
Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть: 7 листопада 1998(1998-11-07) (88 років)
Москва, Росія
Нагороди:
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудову доблесть»

Медіафайли у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився у родині агронома земства. У 1927 році закінчив Олександро-Гнідинську сільськогосподарську профшколу і одержав диплом агротехніка-полевода.

У 1927—1932 роках — студент Харківського зоотехнічного інституту. Під час навчання, у 1929—1930 роках працював уповноваженим із колективізації у селах Костянтинівської сільської ради Велико-Янісольського району на Донеччині, а у жовтні 1930 році працював у тваринницькому радгоспі «Червоний велетень» на Харківщині.

У 1932—1933 р. — викладач спеціальних дисциплін, заступник директора Липкуватівського технікуму Нововодолазького району Харківської області. У 1933 р. — директор і викладач Маріупольського зоотехнікуму. У 1933—1938 р. — директор і викладач спеціальних дисциплін Донецького технікуму-радгоспу. У 1936 році із відзнакою закінчив вищі педагогічні курси при Московській сільськогосподарській академії.

У листопаді 1938 — 1941 р. — директор Харківського зоотехнічного інституту. У вересні — жовтні 1941 року евакуював інститут до міста Алма-Ати в Казахській РСР.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1942—1944 р. — директор Томського зооветеринарного технікуму. У 1944 — червні 1946 р. — директор Харківського зоотехнічного інституту.

У 1946 — січні 1947 р. — 1-й заступник міністра тваринництва Української РСР. 20 січня — 10 лютого 1947 року — міністр тваринництва Української РСР. У лютому 1947 — січні 1949 р. — заступник міністра сільського господарства Української РСР з тваринництва.

31 січня 1949 — 15 квітня 1950 року — міністр сільського господарства Української РСР.

15 квітня 1950 — 17 березня 1952 року — 1-й заступник Голови Ради Міністрів Української РСР.

У 1952—1953 р. — 1-й заступник голови виконавчого комітету Ставропольської крайової ради депутатів трудящих. У 1953 — жовтні 1955 р. — 1-й заступник міністра сільського господарства СРСР.

14 жовтня 1955 — 29 грудня 1960 р. — міністр сільського господарства СРСР. Одночасно, 9 квітня — 25 грудня 1956 р. — заступник голови Ради Міністрів СРСР по сільському господарстві. У грудні 1956 — травні 1957 р. — 1-й заступник голови Державної економічної комісії Ради Міністрів СРСР по поточному плануванню народного господарства. У 1957 — 1961 р. — заступник голови Державного планового комітету Ради Міністрів СРСР.

У січні 1961 — лютому 1965 р. — голова Цілинного крайового виконавчого комітету Казахської РСР.

17 лютого 1965 — 2 лютого 1973 р. — міністр сільського господарства СРСР.

У квітні 1973 — лютому 1980 р. — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Чехословаччині. З 1980 р. — персональний пенсіонер.

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати