Махмутов Мірза Ізмаїлович

Махмутов Мірза Ізмаїлович (нар. 1 травня 1926, с. Алтари, Мордовія, Російська РФСР — пом. 25 березня 2008, Казань, Росія) — радянський і російський педагог-теоретик, сходознавець. Член-кореспондент (1968), академік Академії педагогічних наук СРСР (1978), академік (1991), академік-секретар АН Татарстану (1996), дійсний член РАО[3] (1993). Доктор педагогічних наук (1972), професор (1978). Заслужений діяч науки РФ (1996). Державний, громадський діяч, організатор освіти в Республіці Татарстан. Один із засновників проблемного навчання в Росії.

Махмутов Мірза Ізмаїлович
Народився1 травня 1926(1926-05-01)[1]
Алтари, Саранський повіт, Пензенська губернія, РСФРР, СРСР
Помер25 березня 2008(2008-03-25)[1] (81 рік)
Казань, Татарстан, Росія
ПохованняТатарське кладовище в Ново-Татарській слободі Казані
Місце проживанняQ110086695?, Казань[2]
Діяльністьмовознавець
Alma materIrkutsk High Military Aviation Engineering Schoold
ЗакладКазанський державний університет
Науковий ступіньдоктор педагогічних наук[d]
Нагороди

Біографія

ред.

Мірза Махмутов закінчив курси трактористів у Лямбірі у 1942 році. Потім працював механізатором Лямбірської МТС.

У 1944—1956 роках служив у лавах Радянській Армії: професійний розвідник-нелегал. Він також учасник німецько-радянської війни (1944—1945). Закінчив Іркутське військове авіатехнічне училище у 1948 році, а потім у 1955 році східний факультет Військового інституту іноземних мов.

У 1956 році почав трудову діяльність викладачем арабської та татарської мов Казанського державного університету. З 1958 по 1976 рік Мірза Махмутов обіймав посаду міністра освіти Татарської АРСР. У 1976 році був переведений на посаду директора НДІ профтехпедагогіки АПН СРСР. З 1992 по 1995 роки Мірза Махмутов працював ректором Татаро-американського регіонального коледжу у місті Казань. З 1995 року він академік-секретар Відділення соціально-економічних наук АН Республіки Татарстан.

Похований Мірза Махмутов на Татарському кладовищі в місті Казані[4].

Наукова діяльність

ред.

Відомий працями в галузі лексикології східних мов.[5] Розробив теорію методів проблемно-розвивального навчання в загальноосвітній і професійній школі. Монографія «Сучасний урок» (М.,1985) удостоєна премії ім. Н. К. Крупської. Мірза Махмутов підготував 9 докторів і 36 кандидатів педагогічних наук. Опублікував близько 500 робіт. З 1959 по 1980 рік обирався депутатом Верховної Ради Татарської АРСР. З 1963 по 1976 роки Мірза Махмутов — член Міжнародного комітету ЮНЕСКО з ліквідації неписьменності, експерт ЮНЕСКО.

Нагороди та звання

ред.

Лауреат Державної премії Республіки Татарстан в галузі науки (1996). Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора, Жовтневої революції, медалями.

Основні роботи

ред.
  • Арабско-татарско-русский словарь заимствований (В соавт. с Хамзиным Б. З., Сайфуллиным Г. Ш.). — Казань, 1965. (рос.) Перевидана в 1992 році.
  • Махмутов М. И. Теория и практика проблемного обучения. — Казань, 1972. — 365 с. (рос.)
  • Махмутов М. И. Проблемное обучение: основные вопросы теории. — М., 1975. — 368 с. (рос.)
  • Махмутов М. И. Организация проблемного обучения в школе. — М., 1977. — 374 с. (рос.)
  • Махмутов Мирза. Мир Ислама. Казань, 2006. — 597 с. (рос.)

Примітки

ред.
  1. а б Педагоги и психологи мира — 2012.
  2. https://ziteli.info/kazan
  3. Российская академия образования | Новый документ [Архівовано 22 січня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
  4. Могила Махмутова. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 7 жовтня 2018.
  5. Арабско-татарско-русский словарь заимствований (в соавт. с Хамзиным Б. З., Сайфуллиным Г. Ш.). — Казань, 1965. Переиздана в 1992.

Література

ред.
  • Милибанд С. Д. Махмутов М. И.// Биобиблиографический словарь советских востоковедов. — М., 1975; (рос.)
  • Шакирова Л. З., Шакирова Р. В. Академик юбилее// Совет мәктәбе. — 1986. — N 4. (рос.)

Посилання

ред.