Мауле́нов Сирбай (каз. Сырбай Мәуленов) — казахський радянський поет, народний письменник Казахстану з 1990 року.

Мауленов Сирбай
Народився 17 вересня 1922(1922-09-17)[1]
Торгай, Костанайська область
Помер 13 лютого 1993(1993-02-13) (70 років) або 1993
Країна  СРСР
 Казахстан
Діяльність письменник, поет
Мова творів казахська
Нагороди

Біографія ред.

Учасник Другої світової війни. Член КПРС з 1944 року. У 1943—1950 роках працював редактором обласного радіо у Костанайській області. У 1951—1955 роках — в газеті «Большевиктік жол» («Більшовик»). У 1964—1971 роках працював у газеті «Жұлдыз» («Зірка»), працював також заступником редактора газети «Казах адебієті» (каз. Қазақ әдебиеті, укр. Казахська література), а у 1971—1977 роках — редактором цієї газети.

Творчість ред.

Друкуватися почав 1937 року. Автор книг «Голос степів» (1949), «Вогні гори Магнітної» (1952), «Листя горить» (1964), «Дощ квітня» (1967), «Червона береза» (1969), «Світло блискавок» (1973), «Вогонь і вода» (1975), «Я і ти» (1977), «Зелені зірки» (1978) та інших. Перекладач творів Т. Шевченка. Перекладені ним Шевченкові твори («Лічу в неволі дні і ночі», «Сонце заходить, гори чорніють», «Огні горять, музика грає» та інші — всього 15) ввійшли до книжки «Вибране» Т. Шевченка (Алма-Ата, 1964). Присвятив Т. Шевченку вірші «Україна» і «Шевченко на Яїку» (обидва — 1954 року).

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медалями. Нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради Української РСР (1986).

Українські переклади ред.

  • Гімн сонцю. В книзі: Сузір'я, в. 11. — К., 1977,
  • Я іду по Києву. В книзі: Сузір'я, в. 16. — К., 1982;
  • Вірші в книзі: Степові ритми. Сучасна поезія Казахстану. — К., 1989.

Примітки ред.

Література ред.