Відкрити головне меню

Матіас Фрідвагнер
Народився 3 лютого 1861(1861-02-03)
с. Галльспах (Гріскірхен (округ), Горішня Австрія), Австро-Угорщина
Помер 5 квітня 1940(1940-04-05) (79 років)
с. Галльспах, Горішня Австрія), Німеччина
Місце проживання м. Чернівці
Громадянство Австро-Угорщина, Австрія, Німеччина
Діяльність філолог, romanist, викладач університету
Alma mater Віденський університет
Сфера інтересів філологія, педагогіка
Заклад Чернівецький університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філософії
Відомий завдяки: як філолог, педагог, ректор Чернівецького університету, член-кориспондент Румунської Академії наук

Матіас Фрідвагнер (нім. Matthias Friedwagner; нар. 3 лютого 1861, с. Галльспах (Гріскірхен (округ), Горішня Австрія), Австро-Угорщина - † 5 квітня 1940, с. Галльспах, (Горішня Австрія), Німеччина) — доктор філософії, професор, ректор Чернівецького університету в 1910-1911 навчальному році.

Член-кореспондент Румунської Академії наук.

Зміст

БіографіяРедагувати

З 1873 по 1881 рік навчався у вищій реальній школі м. Лінца.

Вищу освіту здобув у Віденському університеті, де вивчав германські і романські мови.

В цьому ж університеті здобув вчений ступінь доктора філософії, захистивши в 1889 році дисертацію[1]: «Мова старого французького героя поеми Юон де Бордо (Huon de Bordeaux)».

У 1888 році був призначений викладачем державної вищої реальної школи у Відні.

В 1898 році пройшов габілітацію і обійняв посаду приват-доцента романської філології у Віденському університеті.

В 1900 році призначений професором романської філології[2] Чернівецького університету.

Читав курси порівняльного вивчення романських (зокрема румунської) мов та літератури у 1900-1911 роках.

В 1903-1904 навчальному році був деканом філософського факультету.

На 1910-1911 навчальний рік Матіас Фрідвагнер обирався ректором Чернівецького університету.

З 1911 по 1928 року працював[3] у Франкфуртському університеті[4], в 1916-1917 навчальному році був деканом.

Член-кореспондент Румунської Академії наук.

Помер Матіас Фрідвагнер у рідному селі 5 квітня 1940 року.

 
Батьківщина Матіаса Фрідвагнера (Озеро Гозау. Картина художника Ладіслава Бенеша (1845-1922))

Основні наукові публікаціїРедагувати

  • Goethe als Corneille-Übersetzer (Wien, 1890);
  • Raoul de Houdenc. Nach allen bekannten Handschriften, Bd. 1, Meraugis von Portlesguez.
  • Altfranzösischer Abenteuerroman, Halle a.S. 1897, Nachdruck Genf 1975
  • Die Verwandtschafts- und Wertverhältnisse der Meraugis-Handschriften, in: Zeitschrift für romanische Philologie 26, 1902
  • Raoul de Houdenc. Nach allen bekannten Handschriften, Bd. 2, La vengeance de Raguidel. Altfranzösischer Abenteuerroman, Halle a.S. 1909, Nachdruck Genf 1975
  • Über die Sprache und Heimat der Rumänen in ihrer Frühzeit, in: Zeitschrift für romanische Philologie 54, 1934, S. 641-715
  • Rumänische Volkslieder aus der Bukowina (Würzburg, 1940).

ПриміткиРедагувати

  1. Надрукована у Падерборні в 1891 році.
  2. Був наступником на цій посаді Теодора Гартнера.
  3. Як наступник Генріха Морфа (Heinrich Morf).
  4. Франкфуртський університет імені Йоганна Вольфганга Гете.

ДжерелаРедагувати

  • Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Імена славних сучасників. Довідково-біографічне видання. Упорядники : Неоніла Струк, Олена Матвійчук,- ТОВ «Світ Успіху»:К., 2005.- 145 с.
  • Матіас Фрідвагнер

ПосиланняРедагувати