Матевосян Рубен Мацакович

Матевосян Рубен Мацакович
вірм. Ռուբեն Մաթեվոսյան
Ім'я при народженні	вірм. Ռուդիկ Մաթևոսյան
Народився	12 січня 1941 (83 роки); Спітак, Вірменська РСР, СРСР
Країна	Вірменія; СРСР
Діяльність	композитор, співак, педагог
Alma mater	Sayat-Nova Music Schoold, Єреванський державний університет і Єреванська державна консерваторія імені Комітаса
Заклад	Єреванська державна консерваторія імені Комітаса
Жанр	народна пісня
Нагороди	; почесний громадянин Єревана (2015)
	; ; ;

Рубен Мацакович Матевосян (вірм. Ռուբեն Մացակի Մաթևոսյան; 12 січня 1941, Єреван, Вірменська РСР, СРСР) — вірменський співак, композитор, виконавець народних пісень, педагог, народний артист Вірменської РСР (2.03.1978)^[1].

Р. Матевосян виступив у понад 60 країнах світу, дав більше тисячі концертів.

Біографія ред.

Р. Матевосян народився в 1941 році в Єревані. Закінчив музичну школу імені Саят-Нови, також навчався на філологічному факультеті Єреванського державного університету і одночасно — в консерваторії.

Працював на телебаченні з 1961 року, також — в ансамблі народних інструментів радіокомітету (з 1996 був його керівником).

Рубен Матевосян виконував народні пісні і твори вірменських композиторів, в тому числі оперні (арія Саро з опери «Ануш»).

Народному артисту присвячений документальний фільм «Хто зламав платівку». Творчість Р. Матевосяна високо цінували такі діячі мистецтва як Мартірос Сар'ян, Арам Хачатурян, Дмитро Кабалевський, Людмила Зикіна.

Заслужений артист Вірменської РСР (1968).
Народний артист Вірменської РСР (02.03.1978).
Орден Пошани (17.09.2016)^[2].
Орден Святого Месропа Маштоца (03.09.2011) — з нагоди 20-річчя незалежності Республіки Вірменія, за великий особистий внесок у справу розвитку та поширення вірменського пісенного мистецтва^[3].
Медаль Мовсеса Хоренаці.
Почесний громадянин Єревана (2015).

↑ Хронография Еревана = Երևանի տարեգրությունը. — Ер.: Музей истории города Еревана, 2009. — С. 170. — 240 с.
↑ Указ Президента Республіки Вірменія. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
↑ Указ Президента Республіки Вірменія. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.