Матата японська

вид птахів
Матата японська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Кобилочкові (Locustellidae)
Рід: Helopsaltes
Вид: Матата японська
Helopsaltes pryeri
Seebohm, 1884
Ареал виду      Гніздування      Зимування      Осіле проживання
Ареал виду      Гніздування      Зимування      Осіле проживання
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Megalurus pryeri
Locustella pryeri
Посилання
Вікісховище: Helopsaltes pryeri
Віківиди: Helopsaltes pryeri
МСОП: 22715480

Мата́та японська[2] (Helopsaltes pryeri) — вид горобцеподібних птахів родини кобилочкових (Locustellidae). Мешкає в Північно-Східній Азії.

Опис ред.

Довжина птаха становить 11—14 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла коричнева, поцяткована чорними і бурими смужками, боки коричневі, нижня частина тіла білувата. Щоки світло-коричневі, крила темно-коричневі, краї крил жовтувато-коричневі. Дзьоб чорний, знизу біля основи коричневий. Лапи світло-коричневі.

Підвиди ред.

Виділяють два підвиди:[3]

Поширення і екологія ред.

Японські матати гніздяться на болотах Японії, Маньчжурії і російського Далекого Сходу, а також в долині річки Янцзи. Взимку вони мігрують на південь (популяція долини Янцзи є осілою). Спостерігалися на сході Монголії та в Південній Кореї. Імовірно, зустрічаються в Північній Кореї.

Збереження ред.

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, японська популяція виду становить близько 2500 птахів, а загальна популяція — від 10 до 15 тисяч птахів. Японським мататами загрожує знищення природного середовища.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Helopsaltes pryeri. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (July 2021). Grassbirds, Donacobius, Malagasy warblers, cisticolas, allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 07 листопада 2021.

Посилання ред.