Маслов Микола Вікторович
Маслов Микола Вікторович — сержант окремого загону спеціального призначення "Азов", який відзначився під час російського вторгнення в Україну.
| Маслов Микола Вiкторович | |||
|---|---|---|---|
 Старший сержант | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
27 листопада 1998 м. Маріуполь | ||
| Смерть |
4 травня 2022 (23 роки) Азовсталь, м. Маріуполь (Артилерійський обстріл) | ||
| Громадянство |
 Україна | ||
| Національність | українець | ||
| Alma Mater | Приазовський державний технічний університет | ||
| Псевдо | «Капуста» | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 2018—2022 | ||
| Приналежність |
Україна | ||
| Вид ЗС |
 МВС | ||
| Рід військ |
 Національна гвардія | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Життєпис ред.
Народився 27 листопада 1998 в місті Маріуполь, Донецька область, Україна. Навчався у Маріупольській школі №11. З дитинства займався дзюдо та кикбоксингом, був учасником міських змагань. У 2013 долучився до фанатського руху футбольного клубу "Металург" (Маріуполь). У 2018 році став до лав "Азову", де на той час перебували чимало його одноклубників. Брав участь у боях на Світлодарській дузі в складі артилерійського розрахунку. Одночасно з військовою службою продовжував навчання на заочній формі у Приазовському державному технічному університеті (ПДТУ). Під час оборони Маріуполя оскільки артилерії не було (вони стали піхотою), він командував групою хлопців, нищив техніку та постійно потрапляв у перестрілки, знищуючи ворога. Навіть під час найжорсткішого бомбардування Маріуполя, знайшов сили та можливість забрати рідних у безпечне місце, один з бункерів заводу «Азовсталь». Отримав контузію, але продовжував обороняти рідну землю, а також не забував провідувати своїх сусідів, яким допомагав продуктами та медикаментами. Завдяки цьому вони вижили і були евакуйовані спільними силами ООН 3 травня 2022 року, як і його мати та бабуся [1].
Загибель ред.
Загинув дорогою на позиції потрапивши зі своєю групою під ворожий артилерійський обстріл на 71-й день оборони Маріуполя. Нагороджений орденами «За мужність» III ступеня (17.05.2022, посмертно) та «За мужність» ІІ ступеня (28.07.2022, посмертно). Похорон відбувся 17 листопада .
Нагороди ред.
- орден «За мужність» II ступеня (28.07.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
- орден «За мужність» III ступеня (17.05.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
Примітки ред.
- ↑ 23 роки назавжди: маріуполець Микола Маслов поліг у боях за рідне місто.
- ↑ Указ Президента України від 28 липня 2022 року № 540/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 343/2022 «https://www.president.gov.ua/documents/3432022-42565»
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |