Марія Гуйомар де Пінья
Марія Гуйомар де Пінья або Тао Тонг Кіп Ма (тай. ท้าวทองกีบม้า; 1664 — 1728), також відома як Марія Гійомар де Пінья, Дона Марія дель Піфія або як Марія Гіймар та мадам Констанція французькою — сіамська жінка змішаного японсько-португальсько-бенгальського походження,[1] яка жила в Аюттхаї в 17 столітті. Вона була дружиною грецького авантюриста Константіноса Геракіса.[2] Марія Гайомар відома в Таїланді тим, що впровадила нові рецепти десертів в сіамській кухні при дворі в Аюттхаї. Деякі з її страв запозичені з португальської кухні, особливо ті, що базувалися на використанні жовтку, такі як Фой тонг («золоті нитки»)[3] і Кокосовий джем.
| Марія Гуйомар де Пінья | |
|---|---|
| тай. ท้าวทองกีบม้า | |
| Народилася |
1664 Аюттхая царство |
| Померла |
1728 Аюттхая царство |
| Місце проживання | Аюттхая |
| Діяльність | кухарка |
Біографія ред.
Марія народилася в Аюттхаї під час правління короля Нарая. Її матір була японкою на ім'я Урсула Ямада, сім'я якої емігрувала до Таїланду після репресій християнства в Японії.[4] Її батько Фанік Ґуйомар (також Фанік Гулмар) з португальської колонії Гоа був бенгальським християнином змішаного португальського та японського походження.
Марія отримала католикцьке виховання. У 1682 році Марія вийшла заміж за Константіноса Геракіса.[5] Вони прожили заможне життя, коли Геракіс став дуже впливовим при королівському дворі короля Нарая.
У період зближення між Францією та сіамським двором Марії Гайомар де Пінья разом зі своїм чоловіком обіцяли французький захист, та можливість стати графинею Франції. Під час сіамської революції 1688 року та вбивства чоловіка, Марія знайшла притулок разом із французькими військами в Бангкоці, але командувач французького форту генерал Десфарж повернув її в Сіам під тиском нового правителя, узурпатора Петрачі.[6] Її засудили на вічне рабство на кухнях нового короля.[7] Марія залишалася в'язнем до смерті Петрачі в 1703 році, і стала керівником королівської кухні.
Один із її синів Джордж зайняв незначну посаду при сіамському дворі. Відомо, що її другий син Костянтин був призначений королем Бороммакотом (1733—1758) для будівництва німецького органу в королівському палаці.[8] За даними французьких місіонерів, його звали Рача Мантрі і в той же час був наглядачем за християнами в Аюттхаї та керував королівськими складами.[9]
У подальшому житті Марія разом зі своєю невісткою Луїзою Пассагною (вдова Константина) подала позови до Французької Ост-Індійської компанії, щоб повернути гроші, які її чоловік позичив компанії. Вона була виправдана в 1717 році указом Державної ради Франції, який передбачав їй допомогу на утримання.[8]
Тайські десерти ред.
Марія зайняла посаду кухаря в палаці в період короля Нарая і ввела багато нових десертів в сіамської кухні, такі як слоєне карі, кханом мо каєнг, тон муан,[10] тон йот, тон їп, фой тонг, кокосовий джем і кханом пхінг.[11] Такі десерти готували королю Нараю[12] та його дочці принцесі Судаваді.[13] Хун Луанг Ха Ват або король Утумпхон зазначали, що десерти поширювались та продавались на ринку в районі Па-Кханом.[14] Багато її десертів були жовтими, як золото, кольору, який в сіамській традиції вважався сприятливим і приємним. Таким чином, десерти, які Марія запровадила, були широко популяризовані.
Історичний архів архієпархії Бангкока згадує, що, хоча вона вводила в них деякі місцеві сіамські інгредієнти, солодощі Марії в основному ґрунтувалися на традиційних португальських десертах. Оригінальні тайські десерти мали борошно, цукор або пальмовий цукор та кокос як основні інгредієнти[14][15] а Марії приписують введення яєчного жовтка, рафінованого цукру, соєвого крохмалю або крохмалю маніоки, а також горіхів, її десерти.
Однак існують певні розбіжності з приводу ролі Марії в популяризації десертів, Пріді Фітфумвіті стверджував, що деякі види десерту, приписувані Марії, були відомі раніше сіамським людям. Їх назвали монастирськими солодощами, бо їх готували черниці в португальських монастирях. Інші критики стверджують, що лише про два види десерту — фой тонг та тон їп — можна повністю сказати, що це плід її власної майстерності.[16]
У популярні культурі ред.
Роль Марії Гайомар представлена в історичному драматичному телесеріалі 2018 року «Людина долі» (оригінальна назва Bupphesanniwat). Її зображує англо-тайська актриса.
Примітки ред.
- ↑ Smithies 2002, p.100
- ↑ Keat Gin Ooi, Southeast Asia: A Historical Encyclopedia, from Angkor Wat to East Timor, page 1070. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 квітня 2020.
- ↑ Joe Cummings, Thailand: World Food, Page 87. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 квітня 2020.
- ↑ Sitsayamkan, The Greek Favourite of the King of Siam, с. 17,
Her mother was a Japanese woman named Ursula Yamada, who came from a noted family which had emigrated from Japan. Her father was a Mr. Fanique. He was a dusky half-breed of Portuguese and Japan.
- ↑ Smithies, p.183
- ↑ Smithies 2002, p.11/p.184
- ↑ Smithies 2002, p.51
- ↑ а б Smithies 2002, p.180
- ↑ Dhivarat na Prombeja, in Reid, p.258
- ↑ Thong muan(crispy coconut rolls with sesame and pandanus). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 квітня 2020.
- ↑ th:ท้าวทองกีบม้า (มารี กีมาร์ เดอ ปีนา) Wikipedia: «ท้าวทองกีบม้า»(March 9, 2013) Retrieved October 22, 2013
- ↑ ท้าวทองกีบม้า, 2002
- ↑ th:สมเด็จเจ้าฟ้าสุดาวดี กรมหลวงโยธาเทพ Wikipedia: «สมเด็จเจ้าฟ้าสุดาวดี กรมหลวงโยธาเทพ» (July 7, 2013) Retrieved October 22, 2013
- ↑ а б พิทยะ ศ., «สยาม-โปรตุเกสศึกษา:บทบาทในการเผยแพร่วัฒนธรรมการกินอยู่ของชุมชนชาวโปรตุเกสในประวัติศาสตร์ไทย» [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.](February 5, 2011) Retrieved October 22, 2013
- ↑ ต้นตำรับขนมไทย" Retrieved October 22, 2013
- ↑ «Maitri Thai-Portuguese» MThai"ประวัติความเป็นมาของขนมไทย ที่ไม่ใช่ของคนไทย!!" [Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.] (May 30, 2013) Retrieved October 22, 2013