Марія Брауншвейг-Вольфенбюттельська (1566—1626)

герцогиня-консорт Саксен-Лауенбургу

Марія Брауншвейг-Вольфенбюттельська (нім. Maria von Braunschweig-Wolfenbüttel), (нар. 13 січня 1566 — пом. 13 серпня 1626) — принцеса Брауншвейг-Вольфенбюттельська з династії Вельфів, донька князя Брауншвейг-Вольфенбюттеля Юлія та бранденбурзької принцеси Ядвіґи, друга дружина герцога Саксен-Лауенбургу Франца II.

Марія Брауншвейг-Вольфенбюттельська
нім. Maria von Braunschweig-Wolfenbüttel
Марія Брауншвейг-Вольфенбюттельська
Марія із чоловіком та родиною, портрет невідомого майстра, 1608
герцогиня-консорт Саксен-Лауенбургу
Початок правління: 1586
Кінець правління: 2 липня 1619

Попередник: Софія Шведська
Наступник: Єлизавета Софія Гольштейн-Готторптська

Дата народження: 13 січня 1566(1566-01-13)
Місце народження: Шладен, Брауншвейг-Вольфенбюттель
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 13 серпня 1626(1626-08-13) (60 років)
Місце смерті: Лауенбург, Саксен-Лауенбург, Священна Римська імперія
Чоловік: Франц II
Діти: Франц Юлій, Юлій Генріх, Ернст Людвіг, Ядвіґа Сибілла, Юліана, Йоахім Сигізмунд, Сабіна Катерина, Франц Карл, Рудольф Максиміліан, Ядвіґа Марія, Франц Альбрехт, Йоганн Георг, Софія Ядвіґа, Франц Генріх
Династія: Вельфи, Асканії
Батько: Юлій Брауншвейг-Вольфенбюттельський
Мати: Ядвіґа Бранденбурзька

БіографіяРедагувати

Народилась 13 січня 1566 року у Шладені. Була третьою дитиною та другою донькою в родині принца Брауншвейг-Вольфенбюттеля Юлія та його дружини Ядвіґи Бранденбурзької. Мала старшу сестру Софію Ядвіґу та брата Генріха Юлія. Згодом сімейство поповнилося вісьмома молодшими дітьми.

У 1568 році батько став правлячим герцогом Брауншвейг-Люнебургу, князем Вольфенбюттеля.

У віці 16 років була видана заміж за 35-річного герцога Саксен-Лауенбургу Франца II. Наречений овдовів за рік перед цим і мав чотирьох малолітніх дітей від попереднього шлюбу. В країні правив разом зі своїми братами Магнусом і Моріцом. Весілля відбулося 10 листопада 1582 у Вольфенбюттелі. У подружжя народилося чотирнадцятеро спільних дітей:

  • Франц Юлій (15841634) — камергер імператора у Відні, був одружений з Агнесою Вюртемберзькою, мав семеро дітей;
  • Юлій Генріх (15861665) — герцог Саксен-Лауенбургу у 16561665 роках, був тричі одруженим, мав семеро дітей;
  • Ернст Людвіг (15871620) — одруженим не був, дітей не мав;
  • Ядвіґа Сибілла (15881635) — одружена не була, дітей не мала;
  • Юліана (15891630) — дружина герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Норбурзького Фрідріха, мала єдиного сина;
  • Йоахім Сигізмунд (15931629) — одруженим не був, дітей не мав;
  • Сабіна Катерина (12 травня 1591) — прожила 2 дні;
  • Франц Карл (15941660) — генерал-фельдвахмейстер імперської армії, був тричі одруженим, мав п'ятьох позашлюбних дітей;
  • Рудольф Максиміліан (15961647) — був одружений з Анною Катериною де Дульчина, дітей не мав;
  • Ядвіґа Марія (15971644) — дружина Аннібале Ґонзаґи, принца Боццоло, мала сина та доньку;
  • Франц Альбрехт (15981642) — був двічі одруженим, мав доньку від першого шлюбу;
  • Йоганн Георг (16001601) — прожив 1 рік;
  • Софія Ядвіґа (16011660) — дружина першого герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурга Філіпа, мала чотирнадцятеро дітей;
  • Франц Генріх (16041658) — був одружений з Марією Юліаною Нассау-Зігенською, мав шестеро законних дітей та двох позашлюбних.

Від 1586 року її чоловік правив фактично одноосібно, оскільки Магнус був визнаний недієздатним, а Моріц жив окремо у Букстегуде, не цікавлячись державними справами. Після смерті останнього у 1612 році Франц став єдиним правителем Саксен-Лауенбургу.

У 1592 році Марія отримала у подарунок від чоловіка маєток поблизу Шулендорфа. У 1608 році існуючий будинок було розширено до замку[1] з обширними садами,[2] який дістав назву Францхаген. Під час будівництва у герцога закінчилися кошти, так що, згідно з місцевої легенди, робочі залишилися без оплати. Оскільки у 1616 році замок у Лауенбурзі згорів, сімейство використовувало Францхаген як резиденцію нарівні з палацом Нойгаусу.[3]

У липні 1619 року Франц пішов з життя. Марія отримала Францхаген як удовину резиденцію, створила там ферму та заснувала придворну церкву.[4]

Померла 13 серпня 1626 року. Була похована поруч із чоловіком у герцозькій крипті церкви Святої Марії Магдалини в Лауенбурзі.[5]

ГенеалогіяРедагувати

Генріх I
 
Катерина Померанська
 
Генріх Вюртемберзький
 
 
Єва Сальмська
 
Йоахім I Нестор
 
 
Єлизавета Данська
 
 
Сигізмунд I Старий
 
 
Барбара Запольська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генріх V
 
 
 
 
 
 
Марія Вюртемберзька
 
 
 
 
 
Йоахім II Гектор
 
 
 
 
 
 
Ядвіґа Ягеллонка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Юлій Брауншвейг-Вольфенбюттельський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ядвіґа Бранденбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. CH Seebach: 800 Jahre Burgen, Schlösser und Herrenhäuser в Шлезвиг-Гольштейне , Wachholtz Verlag, 1988, стор. 16.
  2. A. v. Buttlar, MM Meyer: Historische Gärten in Schleswig-Holstein , Verlag Boyens & Co., 1998, стор. 401.
  3. Cordula Bornefeld, "Die Herzöge von Sachsen-Lauenburg", in: Die Fürsten des Landes: Herzöge und Grafen von Schleswig, Holstein und Lauenburg, Carsten Porskrog Rasmussen (ed.) on behalf of the Gesellschaft für Schleswig-Holsteinische Geschichte, Neumünster: Wachholtz, 2008, стор. 373-389. ISBN 978-3-529-02606-5
  4. Johann Friedrich Burmester: Beiträge zur Kirchengeschichte des Herzogthums Lauenburg, self-published, 1832, стор. 150
  5. Andrea Baresel-Brand, Grabdenkmäler nordeuropäischer Fürstenhäuser im Zeitalter der Renaissance 1550-1650, Kiel: Ludwig, 2007, (= Bau + Kunst. Schleswig-Holsteinische Schriften zur Kunstgeschichte; vol. 9), стор. 241. ISBN 978-3-937719-18-4.

ЛітератураРедагувати

  • Johann Samuel Ersch: Allgemeine encyclopädie der wissenschaften und künste, Part 1, vol. 28, J. f. Gleditsch, 1848, стор. 69.

ПосиланняРедагувати