Марія Єлизавета Брауншвейг-Вольфенбюттельська
Марія Єлизавета Брауншвейг-Вольфенбюттельська (нім. Marie Elisabeth von Braunschweig-Wolfenbüttel, 7 січня 1638 — 15 лютого 1687) — принцеса Брауншвейг-Вольфенбюттельська з дому Вельфів, донька герцога Брауншвейг-Вольфенбюттелю Августа Молодшого та принцеси Мекленбург-Гюстровської Софії Єлизавети, дружина герцога Саксен-Айзенаху Адольфа Вільгельма, після його смерті — герцога Саксен-Кобургу Альбрехта.
| Марія Єлизавета Брауншвейг-Вольфенбюттельська | |
|---|---|
| нім. Marie Elisabeth von Braunschweig-Wolfenbüttel | |
 Портрет Марії Єлизавети | |
| 1-а герцогиня-консорт Саксен-Айзенаху[1] | |
| Початок правління: | 18 січня 1663 |
| Кінець правління: | 21 листопада 1668 |
| Інші титули: | герцогиня-консорт Саксен-Кобургу (1680—1687) |
|
| |
| Попередник: | не було |
| Наступник: | Йоганетта Сайн-Вітгенштайн |
|
| |
| Дата народження: | 7 січня 1638 |
| Місце народження: | Брауншвейг, Брауншвейг-Вольфенбюттель |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 15 лютого 1687 (49 років) |
| Місце смерті: | Кобург, Саксен-Кобург, Священна Римська імперія |
| Чоловік: |
1) Адольф Вільгельм 2) Альбрехт |
| Діти: |
Від першого шлюбу: Карл Август, Фрідріх Вільгельм, Адольф Вільгельм, Ернст Август, Вільгельм Август Від другого шлюбу: Ернст Август |
| Династія: | Вельфи, Ернестинська лінія Веттінів |
| Батько: | Август Молодший |
| Мати: | Софія Єлизавета Мекленбург-Гюстровська |
Біографія ред.
Ранні роки ред.
Народилась 7 січня 1638 року у Брауншвейзі. Була другою дитиною та єдиною донькою в родині герцога Брауншвейг-Вольфенбюттелю Августа Молодшого та його третьої дружини Софії Єлизавети Мекленбург-Гюстровської. Мала рідного старшого брата Фердинанда Альбрехта, молодший же, Крістіан Франц, прожив кілька місяців. Також в сім'ї зростали єдинокровні старші сиблінги Рудольф Август, Сибілла Урсула, Клара Августа та Антон Ульріх від попереднього шлюбу батька.
Перший час сімейство мешкало у замку Данквардероде, до того як у 1644 році переїхало до резиденції у Вольфенбюттелі. Після Вестфальського миру 1648 року батько підтримував у князівстві спокій та перетворив країну на культурний центр. Матір розвивала придворний театр, в якому, перед обраною публікою, виступали, в основному, члени та родичі герцозької родини.
З кінця 1645 до жовтня 1646 року вчителем Марії Єлизавети та її суродженців був поет Зігмунд фон Біркен.
Перший шлюб ред.
У 25 років дівчина взяла шлюб із 30-річним герцогом Саксен-Айзенаху Адольфом Вільгельмом. Весілля відбулося 18 січня 1663 у Вольфенбюттелі. Оселилися молодята у Айзенаху.[2] У них народилося п'ятеро синів:
- Карл Август (1664—1665) — прожив 1 рік;
- Фрідріх Вільгельм (2 лютого—3 травня 1665) — прожив 3 місяці;
- Адольф Вільгельм (26 червня—11 грудня 1666) — прожив 5 місяців;
- Ернст Август (1667—1668) — прожив 5 місяців;
- Вільгельм Август (1668—1671) — прожив 2 роки, герцог Саксен-Айзенаху у 1668—1671 роках.
Найменший син народився за кілька днів після смерті батька і від народження став правителем Саксен-Айзенаху. Регентство від його імені здійснював герцог Саксен-Маркзулю Йоганн Георг, який доводився немовляті дядьком. Хлопчик був слабким і хворобливим й пішов з життя у віці 2 років. Саксен-Айзенах відійшов Йоганну Георгу.
Другий шлюб ред.
У 38 років Марія Єлизавета взяла другий шлюб із 28-річним співправителем Саксен-Гота-Альтенбургу Альбрехтом. Вінчання пройшло 18 липня 1676 у Готі. Наречений здійснював володарювання разом зі своїми братами із Готи. Після весілля він обрав своєю резиденцією Заальфельд і у березні 1677 року заклав перший камінь у майбутній Заальфельдський замок.[3] У подружжя народився єдиний син:
- Ернст Август (1677—1678) — прожив 11 місяців.
У 1680 році відбувся Готський розділ Ернестинських земель, і Альбрехт, в обмін на частину Заальфельду, отримав амт і місто Кобург, амт і місто Нойштадт, Родах, Зоннеберг, монастир Менхреден, амт Зоннефельд та адміністрацію Нойгауза, сформувавши з них герцогство Саксен-Кобург.[4]
Подружжя оселилося в палаці Еренбург у Кобурзі. Зі східного боку резиденції у внутрішньому дворі був розбитий терасовий сад.
Марія Єлизавета мала значний вплив на чоловіка, який, як і вона, був музично обдарованим. На додаток до ранньої літературної діяльності, її досягнення включали популяризацію придворного театру, який відкрився у Кобурзі у 1684 році, та створення живої театральної культури, заснованої на моделі батьківського двору у Вольфенбюттелі.[5]
Герцогиня померла 15 лютого 1687 року в Кобурзі. Була похована у крипті місцевої церкви Святого Моріца.[6]
Її удівець наступного року узяв шлюб із Сусанною Єлизаветою Кемпінською, якій імператор дарував титул імперської княгині.
Генеалогія ред.
Ернст Брауншвейг-Люнебурзький_-_Ernst_der_Bekenner,_Herzog_von_Braunschweig-L%C3%BCneburg-Celle.jpg) | Софія Мекленбург-Шверінська | Франц I | Сибілла Саксонська.jpg) | Йоганн VII | Софія Гольштейн-Готторпська | Крістоф Мекленбурзький | Єлизавета Шведська_c_1581.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Генріх Брауншвейг-Данненберзький | Урсула Саксен-Лауенбурзька | Йоганн Альбрехт II | Маргарита Єлизавета Мекленбурзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Август Молодший | Софія Єлизавета Мекленбург-Гюстровська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Марія Єлизавета | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки ред.
- ↑ Третьої креації.
- ↑ August Beck: Adolf Wilhelm. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 1, Duncker & Humblot, Leipzig 1875, стор. 120. [1] [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Заальфельдський замок [2] [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ August Beck: Albrecht, Herzog von Sachsen-Coburg. Allgemeine Deutsche Biographie. Band 1, Duncker & Humblot, Leipzig 1875, стор. 318. [3] [Архівовано 15 травня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Ute Brandes: Studierstube, Dichterklub, Hofgesellschaft. Kreativität und kultureller Rahmen weiblicher Erzählkunst im Barock. In: Gisela Brinker-Gabler, Deutsche Literatur von Frauen, Band 1, Darmstadt/München 1988. ISBN 3406331181. стор. 240-245.
- ↑ Церква Святого Моріца у Кобурзі [4] [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Література ред.
- Ute Brandes: Studierstube, Dichterklub, Hofgesellschaft. Kreativität und kultureller Rahmen weiblicher Erzählkunst im Barock. In: Gisela Brinker-Gabler, Deutsche Literatur von Frauen, Band 1, Darmstadt/München 1988. ISBN 3406331181. стор. 240-245.
Посилання ред.
- Брауншвейг-Вольфенбюттель [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Марії Єлизавети Брауншвейг-Вольфенбюттельської [Архівовано 11 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Адольфа Вільгельма Саксен-Айзенахського [Архівовано 15 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Альбрехта Саксен-Кобурзького [Архівовано 9 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)