Марічейка

озеро в Україні

Маріче́йка — високогірне озеро в Українських Карпатах, у масиві Чорногора, в межах Верховинського району Івано-Франківської області.

Марічейка
Марічейка
Марічейка
48°2′5″ пн. ш. 24°39′29″ сх. д. / 48.03472° пн. ш. 24.65806° сх. д. / 48.03472; 24.65806
Розташування
Країна  Україна
Регіон Івано-Франківська область
Розташування Україна Україна
Івано-Франківська область,
Верховинський район
Геологічні дані
Тип високогірне
Розміри
Площа поверхні (1 га)  км²
Висота 1510 м
Глибина макс. 0,8  м
Вода
Солоність 0  г/л
Басейн
Витікають потічок, притока Погорільця
Інше
Марічейка. Карта розташування: Івано-Франківська область
Марічейка
Марічейка (Івано-Франківська область)
Мапа

CMNS: Марічейка у Вікісховищі

Розташоване у південній частині Карпатського національного парку, на північно-східному схилі гори Шурин. На північний захід від озера розташована одна з найвищих вершин Українських Карпат — Піп Іван (2022 м).

Марічейка — льодовикового походження.

Озеро взимку

Довжина озера — 88 м, ширина — 45 м, висота над рівнем моря — 1510 м. Марічейка — друге за площею озеро Чорногори. Ще у 1880 р. Т. Вішньовський вказував, що його максимальна глибина сягала двох метрів. Сучасне обміління водойми до 0,8 м (у ямах із донними джерелами до 1,1 м) пов'язують із руйнуванням морени водами потоку, що витікає із озера.[1] Улоговина видовженої форми. Береги низькі, вкриті частково субальпійськими луками, частково заростями осоки, оточені лісом з ялини та гірської сосни. Живиться підземними та частково атмосферними водами. Вода прісна, чиста. Дно рівне, мулисте.

З озера витікає струмок, який впадає в річку Погорілець (ліва притока Шибеного, басейн Чорного Черемошу).

Найближчий населений пункт — село Явірник.

Озеро Марічейка привертало увагу туристів уже на початку ХХ ст.: повз нього проходив маршрут із Буркута на гору Піп Іван Чорногірський. Спогади про свою першу мандрівку на Чорногору у другій половині 1904 р. залишив відомий український математик Володимир Левицький:

«У дальшій дорозі на полудневий схід від Попа Івана минаємо гірське озерце, одно з тих, яких у Чорногорі багато (але не таке гарне як несамовите під Туркулом), далі знаходимо гарну джерельну воду і скоро стаємо серед прегарної погоди на вершку Попа Івана. Якийсь час відпочиваємо на цій імпонуючій горі та оглядаємо величавий вид на всі сторони світу аж далеко-далеко в Роднянські Альпи…»[2]


Примітки

ред.
  1. Микітчак Т. І., Рожко І. М., Ленько О. В. Фізико-географічна та гідрохімічна характеристики озер та озерець масиву Чорногора (Українські Карпати) // Наукові праці УкрНДГМІ, 2010, Вип. 259. — С. 239.
  2. Левицький Володимир, д-р. Моя перша прогулька на Чорногору // Діло (Львів). — 12 липня 1930 року, С. 2.

Посилання

ред.

Джерела

ред.