Маріус Меркатор
Маріус Меркатор (ймовірно, у Північній Африці близько 390 — невдовзі після 451) — латино-християнський церковний письменник, під час суперечки з Пелагіаном найбільш відомий своїм захистом августинського богослов’я.
| Маріус Меркатор | |
|---|---|
| Народився |
390[1][2] Північна Африка |
| Помер | не раніше 451 |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | письменник |
| Знання мов | латина[3] |
| Напрямок | Августинізм |
| Конфесія | католицька церква |
У 417 або 418 році він перебував у Римі, де написав два антипелагіанські трактати, які подав Августину Гіппонському.[4] Він отримав епістулу 193 від Августина близько 418 року. З 429 до приблизно 448 року перебував у Константинополі. У 429 році він був описаний як servus Dei.
Його твори, переважно переклади та компіляції уривків єретичних, а також ортодоксальних грецьких теологів, редагували Жан Гарньє (Париж, 1673), передруковані в Мінь (Patrologia Latina, XLVIII, Париж, 1846). Вони також були відредаговані Балузом (Париж, 1684), передруковані з виправленнями в Андреа Галланді, «Bibliotheca veterum Patrum», VIII (Венеція, 1772), 613–738. Його трактати «Commonitorium super nomine Cælestii»[5] та «Commonitorium adversus hæresim Pelagii et Cælestii vel etiam scripta Juliani»[6] проти пелагіан. Перший призвів до вигнання Юліана Екланумського та Целестія Константинопольського та їх засудження в Ефесі в 431 році.
Проти несторіан він написав Послання про різницю між єрессю Несторія та вченням Павла Самосатського, Ебіона, Фотинія та Марцелла [7] і Несторіанські богохульські глави XII. [8]
Серед його перекладів – уривки з Кирила Олександрійського, Несторія, Феодора Мопсуестійського, Феодорита, Пелагія та інших.
Примітки ред.
Подальше читання ред.
- Prosopographie Chrétienne du Bas-Empire, Italie, vol. 2.2, pp. 1499-1504
- Walter Dunphy, Marius Mercator in the Collectio Palatina [Архівовано 14 червня 2022 у Wayback Machine.].
Посилання ред.
- Opera Omnia by Migne Patrologia Latina with Analytical Indexes [Архівовано 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.]