Маріка мадагаскарська

?

Самець мадагаскарської маріки (підвид C. s. apolis, Туліара)

Самиця мадагаскарської маріки (підвид C. s. apolis, Туліара)

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)^[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Нектаркові (Nectariniidae)
Рід:	Маріка (Cinnyris)
Вид:	Маріка мадагаскарська

Біноміальна назва

Cinnyris sovimanga
(Gmelin, 1788)

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Nectarinia sovimanga

Посилання

Вікісховище:	Cinnyris sovimanga
Віківиди:	Cinnyris sovimanga
ITIS:	916464
МСОП:	22717808
NCBI:	234084

Ма́ріка мадагаскарська^[2] (Cinnyris sovimanga) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає на Мадагаскарі та на сусідніх островах. Малабарська маріка раніше вважалася підвидом мадагаскарської маріки.

Опис

Мадагаскарська маріка

Мадагаскарські маріки

Довжина птаха становить 10 см, розмах крил 13 см. У самців голова. спина і горло зелені, металево-блискучі. Груди чорнуваті, на грудях червона смуга. Живіт жовтий, хвіст і крила коричневі. На боках грудей жовті плямки. У самиць верхня частина тіла сірувато-коричнева, живіт тьмяно-жовтий, горло і груди сірі, поцятковані темними плямками. Молоді птахи подібні до самиць, однак підборіддя і горло у них чорніші, а верхня частна тіла більш оливкова.

Підвиди

Виділяють три підвиди:^[3]

C. s. sovimanga (Gmelin, JF, 1788) — Мадагаскар (за винятком півдня) і острови Глорйоз;
C. s. apolis Hartert, E, 1920 — південь Мадагаскару;
C. s. aldabrensis Ridgway, 1894 — атол Альдабра.

Поширення і екологія

Мадагаскарські маріки живуть в тропічних і мангрових лісах, чагарникових заростях і садах. Зустрічаються на висоті до 2300 м над рівнем моря. Живляться нектаром, комахами і павуками. Сезон розмноження триває з серпня по березень. Гніздо куполоподібне з бічним входом, зроблене зі стебел трави, листя і кокосових волокон, розміщується на висоті 1-2 м над землею. В кладці 2 білуватих, поцяткованих червонуватими плямками яйця. Інкубаційний період триває 13-14 днів. Пташенята покидають гніздо на 16-18 день. Мадагаскарські маріки є одними з найбільш поширених дрібних птахів Мадагаскару, разом з мадагаскарськими окулярниками і мадагаскарськими таміками.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Cinnyris sovimanga. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.

Джерела

Penny, Malcolm (1974): The Birds of Seychelles and the Outlying Islands. Collins, London. ISBN 0-00-216060-9
Sinclair, Ian & Langrand, Olivier (2003): Birds of the Indian Ocean Islands. Struik, Cape Town
Skerrett, Adrian; Bullock, Ian & Disley, Tony (2001): Birds of Seychelles. Princeton University Press, Princeton, NJ. ISBN 0-691-08863-2

Посилання

Benson, C.W.; Beamish, H.H.; Jouanin, C.; Salvau, J.; Watson, G.E. (15 January 1975). The birds of the Iles Glorieuses (PDF). Atoll Research Bulletin. 176: 1—34. doi:10.5479/si.00775630.176.1. Архів оригіналу (PDF) за 25 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Cinnyris sovimanga. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.

[1]

[2]

[3]