Маріка блискотлива
| Маріка блискотлива | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Блискотлива маріка (підвид C. h. hellmayri)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cinnyris habessinicus Hemprich & Ehrenberg, 1828[2] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Nectarinia habessinica Cinnyris habessinica Cinnyris hellmayri | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ма́ріка блискотлива[3] (Cinnyris habessinicus) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в Східній Африці та на Аравійському півострові[4][5][6].
Опис ред.
Довжина птаха становить 11,5–13 см, вага 7-12 г. Виду притаманний статевий диморфізм, самиці дещо менші за самців. Забарвлення дорослих самців чорнувате із яскраво-зеленим (місцями пурпуровим) металево-блискучим відтінком. На грудях червоний "комірець", окаймлений синьо-зеленою смужкою. Горло, крила, хвіст і нижня частина тіла тьмяніші. На грудях з боків жовті плямки. Тім'я металево-блискуче, фіолетове або синє. самиці мають сірувате або коричневе забарвлення. Очі темно-карі, дзьоб чорний, вигнутий, лапи чорні[7].
Підвиди ред.
Виділяють п'ять підвидів:[8]
- C. h. kinneari Bates, GL, 1935 — захід Саудівської Аравії;
- C. h. hellmayri Neumann, 1904 — крайній південний захід Саудівської Аравії (поблизу міста Наджран), Ємен і західний Оман (мухафаза Дофар);
- C. h. habessinicus (Hemprich & Ehrenberg, 1828) — від Халаїбського трикутника на південь до Еритреї і північної Ефіопії;
- C. h. alter Neumann, 1906 — східна Ефіопія і північне Сомалі;
- C. h. turkanae Van Someren, 1920 — схід Південного Судана, південна Ефіопія, південне Сомалі, північна Кенія і північно-східна Уганда.
Деякі дослідники виділяють аравійські підвиди у вид Cinnyris hellmayri[9].
Поширення і екологія ред.
Блискотливі маріки мешкають в сухих тропічних і субтропічних лісах і чагарникових заростях, на кам'янистих схилах, у ваді, на полях і плантаціях, в садах. Зустрічаються на висоті до 1980 м над рівнем моря в Ефіопії та на висоті до 2300 м над рівнем моря в Ємені. Живляться нектаром, комахами, павуками і деякими плодами.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Cinnyris habessinicus. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 24 грудня 2021.
- ↑ Friedrich Wilhelm Hemprich & Christian Gottfried Ehrenberg (1828). Icones et descriptiones avium quae ex itinere per Africam borealem et Asiam occidentalem. № Avium, cz. 1.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Birds of Africa. № 6: Picathartes to Oxpeckers. Academic Press. 2000. с. 279—281. ISBN 9780121373061.
- ↑ Atlas of the Breeding Birds of Arabia. Fauna of Arabia. 2010. с. 634—635. ISBN 9783929907834.
{{cite web}}: Проігноровано|розділ=(довідка) - ↑ Clive F. Mann, Robert A. Cheke: Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. 2010, ss. 297–299. ISBN 9781408135686.
- ↑ Lars Svensson, Hadoram Shirihai (2018). Handbook of Western Palearctic Birds. № Passerines. 2: Flycatchers to Buntings. Bloomsbury Publishing. с. 154—156. ISBN 9781472960924.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- ↑ BirdLife International (2016). Cinnyris hellmayri. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 24 грудня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |