Вікіпедія

Маріано Павоне

аргентинський футболіст, нападник

Маріано Павоне (ісп. Mariano Pavone, нар. 27 травня 1982, Трес-Сархентос) — аргентинський футболіст, нападник клубу «Кільмес».

Ф
Маріано Павоне
Особисті дані
Народження 27 травня 1982(1982-05-27) (41 рік)
  Трес-Сархентосd, Кармен-де-Ареко, Буенос-Айрес, Аргентина
Зріст 176 см
Вага 80 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Аргентина «Кільмес»
Номер 9
Юнацькі клуби
1996
1996—2000 		Аргентина «Бока Хуніорс»
Аргентина «Естудьянтес»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2000–2007 Аргентина «Естудьянтес» 172 (51)
2007–2011 Іспанія «Реал Бетіс» 76 (17)
2010–2011 →  Аргентина «Рівер Плейт» 34 (10)
2011–2012 Аргентина «Ланус» 29 (10)
2012–2015 Мексика «Крус Асуль» 88 (34)
2015 →  Аргентина «Велес Сарсфілд» 15 (6)
2015–2016 Аргентина «Расінг» (Авельянеда) 14 (2)
2016–2017 Аргентина «Велес Сарсфілд» 36 (18)
2017–2019 Аргентина «Естудьянтес» 42 (7)
2019 Уругвай «Дефенсор Спортінг» 15 (9)
2020– Аргентина «Кільмес» 57 (13)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2007 Аргентина Аргентина 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 2 червня 2022.

Виступав, зокрема, за «Естудьянтес», з яким 2006 року став чемпіоном Аргентини та «Крус Асуль», у складі якого 2014 року став переможцем Ліги чемпіонів КОНКАКАФ та півфіналістом клубного чемпіонаті світу. Також провів один матч національну збірну Аргентини.

Клубна кар'єра ред.

Народився 27 травня 1982 року в місті Трес-Сархентос. Вихованець «Бока Хуніорс», з якої у 14 років він перейшов до футбольної академії «Естудьянтеса». У 2000 році Маріано дебютував за основну команду в аргентинській Прімері. У Клаусурі 2005 року він став найкращим бомбардиром чемпіонату Аргентини, забивши 16 м'ячів, а наступного року став найкращим бомбардиром Кубка Лібертадорес 2006 року разом з рядом інших гравців, забивши п'ять голів[1]. У Апертурі 2006 року він виграв разом із «Естудьянтесом» чемпіонат Аргентини і був обраний спортивною газетою Olé найкращим гравцем на турнірі, провівши 17 ігор і забивши 11 голів[2], в тому числі саме Павоне забив вирішальний гол у «золотому матчі» турніру проти «Бока Хуніорс» (2:1)[3]. Всього за клуб Павоне забив 57 голів (51 у чемпіонаті і 6 у міжнародних іграх) у 181 іграх, в середньому 0,31 гола за гру.

 
Маріано Павоне під час виступів за «Реал Бетіс». 2008 рік.

Наприкінці червня 2007 року Маріано перейшов у іспанський «Реал Бетіс» за 6,8 млн євро[4]. Ініціатором переходу був тренер «Бетіса», співвітчизник Павоне, Ектор Купер[5]. 23 липня у товариському матчі проти «Сан-Фернандо» Маріано забив свій перший гол. 26 серпня в поєдинку проти «Рекреатіво» (1:1) він дебютував у Ла Лізі[6]. 11 листопада у зустрічі проти «Реала Сарагоси» (2:1) Маріано зробив «дубль», забивши свої перші голи за нову команду[7]. Після вдалого першого сезону, у другому сезоні 2008/09 Павоне забив лише два м'ячі у чемпіонаті, а команда покинула Ла Лігу. Провівши у клубі ще один сезон, аргентинець не зумів повернути команду до еліти, після чого покинув клуб.

23 липня 2010 року Маріано відправився в оренду на батьківщину в «Рівер Плейт»[8]. 29 серпня в матчі проти «Архентінос Хуніорс» він дебютував за новий клуб, вийшовши на заміну замість Дієго Буонанотте. 27 вересня в поєдинку проти «Кільмеса» Павоне забив свій перший гол за нову команду[9]. Загалом за сезон він забив 9 м'ячів, але не зумів допомогти «Ріверу» уникнути вильоту з вищого дивізіону вперше у своїй історії[10].

Після закінчення оренди Павоне залишився на батьківщині, прийнявши запрошення «Лануса», з яким підписав угоду у статусі вільного агента[11]. 16 серпня 2011 року в матчі проти «Індепендьенте» він дебютував за новий клуб, вийшовши на 27-й хвилині другого тайму і забив єдиний гол у грі у компенсований час[12]. У «Ланусі» він провів один сезон зігравши 29 матчів та забив 10 м'ячів.

Влітку 2012 року Павоне перейшов до мексиканського клубу «Крус Асуль». 22 липня в матчі проти «Монаркас Морелія» він дебютував у Лізі MX. Через тиждень у поєдинку проти «Сан-Луїса» Маріано забив свій перший гол за новий клуб. 5 травня 2013 року у зустрічі проти «Монтеррея» він зробив хет-трик. Павоне допоміг завоювати два титули за два роки — Кубок Мексики у 2013 році та Лігу чемпіонів КОНКАКАФ у 2014, де він забив єдиний гол своєї команди у фіналах (0:0, 1:1)[13] та був нагороджений Золотим м'ячем турніру[14]. Цей результат дозволив команді зіграти на клубному чемпіонаті світу 2014 року, який проходив у Марокко. Під час цього змагання Павоне зіграв усі три гри і забив гол у чвертьфіналі проти австралійського клубу «Вестерн Сідней Вондерерз» (3:1) у додатковий час[15].

На початку 2015 року Маріано повернувся на батьківщину, приєднавшись на правах оренди до «Велес Сарсфілда»[16]. 13 лютого в матчі проти «Альдосіві» він дебютував за нову команду. 8 березня в поєдинку проти «Атлетіко Сарм'єнто» Павоне забив свій перший гол за «Велес». У червні, після закінчення терміну його контракту, він відхилив пропозицію свого першого клубу «Естудьянтеса» і приєднався до «Расінга» (Авельянеда)[17]. Втім після п'яти місяців у команді Павоне повернувся до «Велеса» перед сезоном 2016 року[18], провівши там півтора роки.

У липні 2017 року Павоне повернувся до «Естудьянтеса»[19] і дебютував за команду після повернення у чемпіонаті 29 серпня, зігравши всю домашню гру з «Арсеналом» (Саранді), допомігши своїй команді здобути перемогу 2:1[20]. З командою він грав у Південноамериканському кубку 2017 року та Кубку Лібертадорес 2018 року. Його чотири голи на цих двох турнірах зробили його одним із трьох найкращих бомбардирів в історії клубу на міжнародних змаганнях. 22 травня 2019 року забивши гол у матчі у 1/8 фіналу Кубка Аргентини проти клубу «Сарм'єнто де Ресістенсія», Павоне забив свій 70-й гол за «Естудьянтес»[21].

25 червня 37-річний гравець перейшов в «Дефенсор Спортінг» з уругвайської Прімери після того, як погодився на півторарічний контракт[22], втім вже 30 грудня повернувся на батьківщину, підписавши контракт до червня 2021 року з клубом «Кільмес», який виступав у другому дивізіоні аргентинського футболу[23]

Виступи за збірну ред.

18 квітня 2007 року Павоне провів свій єдиний матч у складі національної збірної Аргентини, зігравши в товариській грі проти Чилі (0:0), де вийшов в основі, але на 62 хвилині був замінений на Есек'єля Лавессі[24].

Статистика виступів ред.

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Аргентина
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
18-4-2007 Мендоса Аргентина   0 – 0   Чилі товариський матч -   62'
Усього Матчів 1 Голів 0

Титули і досягнення ред.

Командні ред.

«Естудіантес де Меріда»: Апертура 2006
«Крус Асуль»: Клаусура 2013
«Крус Асуль»: 2013/14

Індивідуальні ред.

Особисте життя ред.

Старший брат Маріано, Гонсало Павоне, також був футболістом і нападником. За свою кар'єру він також виступав в Іспанії (виключно нижчі ліги) та ряді Аргентинських клубів[26].

Примітки ред.

  1. ↑ Andrés, Juan Pablo. Copa Libertadores de América 2006. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 11 січня 2016. Процитовано 25 березня 2020.
  2. ↑ Hugo Mariano Pavone - Estudiantes de La Plata - Opening '06 - ArgentineSoccer.com. www.argentinesoccer.com. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  3. ↑ Boca Juniors vs. Estudiantes de La Plata - Resumen de Juego - 13 diciembre, 2006 - ESPN. ESPN.com.ar (ісп.). Процитовано 11 червня 2022.
  4. ↑ Román, Ramón (29 червня 2007). Pavone: "Ya he firmado con el Betis" [Pavone: "I have already signed with Betis"] (ісп.). Al Final de la Palmera. Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 26 червня 2007.
  5. ↑ Borrero, M. (30 червня 2007). Pavone, al salir de Jabugo: "Ya he firmado mi contrato" [Pavone, leaving Jabugo: "I have already signed my contract"]. ABC (ісп.). Архів оригіналу за 8 січня 2015. Процитовано 23 квітня 2014.
  6. ↑ Igualada a todo en el derbi andaluz [All square in Andalusian derby]. El Mundo (ісп.). 26 серпня 2007. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 23 квітня 2014.
  7. ↑ Real Betis 2–1 Real Zaragoza. ESPN Soccernet. 11 листопада 2007. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 28 червня 2011.
  8. ↑ Edwards, Daniel (23 липня 2010). Real Betis' Mariano Pavone is a River Plate player – Agent. Goal. Архів оригіналу за 25 липня 2010. Процитовано 1 вересня 2010.
  9. ↑ River Plate vs. Quilmes - 27 September 2010 - Soccerway. int.soccerway.com. Архів оригіналу за 11 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  10. ↑ Belgrano y los penales, una combinación imposible para River [Belgrano and penalties, impossible combination for River]. Clarín (ісп.). 20 жовтня 2013. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 23 квітня 2014.
  11. ↑ Llego el nueve [Number nine is here] (ісп.). CA Lanús. 5 серпня 2011. Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 5 серпня 2011.
  12. ↑ Lo grita a lo Pavone [Screaming it like Pavone]. Olé (ісп.). 16 серпня 2011. Архів оригіналу за 11 вересня 2011. Процитовано 17 серпня 2011.
  13. ↑ Rosenblatt, Ryan (23 квітня 2014). Toluca vs. Cruz Azul: Final score 1–1, La Maquina win CONCACAF Champions League on away goals. SB Nation. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
  14. ↑ Golden Ball. КОНКАКАФ. 23 квітня 2014. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 5 грудня 2015.
  15. ↑ FIFA Club World Cup Morocco 2014 - Cruz Azul-WS Wanderers FC - Report - FIFA.com. fifa.com. 20 червня 2015. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 11 червня 2022.
  16. ↑ Vélez Sarsfield presentó a Mariano Pavone y Leandro Somoza [Vélez Sarsfield presented Mariano Pavone and Leandro Somoza] (ісп.). ESPN. 14 січня 2015. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 14 січня 2015.
  17. ↑ Mariano Pavone rechazó la oferta para volver a Estudiantes y jugará en Racing [Mariano Pavone rejected the offer to return to Estudiantes and will play in Racing]. Ла Насьйон (ісп.). 23 червня 2015. Архів оригіналу за 11 червня 2022. Процитовано 25 березня 2020.
  18. ↑ Pavone dejó Racing y vuelve a Vélez [Pavone left Racing and returns to Vélez] (ісп.). 442. 4 січня 2016. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 27 вересня 2019.
  19. ↑ Estudiantes hizo oficial los regresos de Mariano Pavone y Pablo Lugüercio [Estudiantes made returns of Mariano Pavone and Pablo Lugüercio official]. La Nación (ісп.). 1 липня 2017. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 28 вересня 2019.
  20. ↑ Arsenal lo ganaba pero Estudiantes revirtió el resultado en cinco minutos [Arsenal were winning but Estudiantes came from behind in five minutes]. El Patagónico (ісп.). 29 серпня 2017. Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
  21. ↑ Mariano Pavone llegó a los 70 goles en el Pincha [Mariano Pavone reached 70 goals at Pincha]. El Día (ісп.). 23 травня 2019. Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
  22. ↑ El tanque Violeta está pronto: entrevista con Mariano Pavone [The Violet tank is ready: interview with Mariano Pavone] (ісп.). Defensor Sporting. 25 червня 2019. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 19 липня 2019.
  23. ↑ Mariano Pavone, el primer refuerzo de Quilmes - TyC Sports. www.tycsports.com. Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 11 червня 2022.
  24. ↑ Un goleador de raza [A striker with heart] (ісп.). La Página Millonaria. 27 липня 2010. Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 22 лютого 2015.
  25. ↑ Разом із Алоїзіо, Феліксом Борхою, Хосе Луїсом Кальдероном, Агустіном Дельгадо, Себастьяном Ереросом, Ернесто Фаріасом, Фернандао, Марсіо Гладом, Даніелем Монтенегро, Нілмаром, Патрісіо Уррутією, Хорхе Кінтеросом і Вашингтоном
  26. ↑ Los Pavone: Tres tanques de área [The Pavones: Three bulldozers of the box] (Spanish) . Taringa. 2010. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 23 квітня 2014.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маріано_Павоне&oldid=36836857