Мартін Штрагаммер
Мартін Штрагаммер (нім. Martin Strahammer; 13 листопада 1890 — 2 травня 1945) — австро-угорський, австрійський і німецький офіцер, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
| Мартін Штрагаммер | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Martin Strahammer | ||||||||||||||||||||||||
| Народився |
13 листопада 1890 Göstingd, Грац, Австро-Угорщина | |||||||||||||||||||||||
| Помер |
2 травня 1945 (54 роки) Парма, Емілія-Романья, Королівство Італія | |||||||||||||||||||||||
| Країна |
.svg){kind=small} США | |||||||||||||||||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | |||||||||||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | |||||||||||||||||||||||
| Військове звання |
 Генерал-майор | |||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||
Біографія ред.
Учасник Першої світової війни, після закінчення якої продовжив службу в австрійській армії, офіцер Генштабу. Після аншлюсу автоматично перейшов у вермахт. З 1 квітня 1938 року — командир 49-го протитанкового дивізіону. З 1 березня 1939 року — комендант Хемніца. З листопада 1939 року — командир 240-го протитанкового дивізіону. Учасник Французької кампанії і Німецько-радянської війни. З 1941 року — командир 105-го, з 16 вересня 1942 року — 266-го піхотного полку. З осені 1943 року воював в Італії. З 15 квітня 1945 року — командир 114-ї єгерської дивізії. Був взятий в полон американськими військами і розстріляний невідомими особами.
Звання ред.
- Фанен-юнкер (10 жовтня 1912)
- Лейтенант (травень 1915)
- Оберлейтенант (1918)
- Гауптман (1923)
- Майор (26 вересня 1930)
- Оберстлейтенант (13 березня 1938)
- Оберст (1 квітня 1942)
- Генерал-майор (1 квітня 1945)
Нагороди ред.
- Срібна медаль «За хоробрість» (Австро-Угорщина)
- 1-го класу
- 1-го класу для офіцерів
- Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- бронзова з мечами
- 2 срібних з мечами
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
- Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
- Військовий Хрест Карла
- Залізний хрест 2-го класу (8 вересня 1917)
- Медаль «За поранення» (Австро-Угорщина) з трьома смугами
- Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
- Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років)
- Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою», золотий знак
- Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Застібка до Залізного хреста 2-го класу (4 липня 1941)
- Залізний хрест 1-го класу (5 серпня 1941)
- Штурмовий піхотний знак в сріблі (7 грудня 1941)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (30 січня 1942)
- дубове листя (№545; 11 серпня 1944)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1942)
- Німецький хрест в золоті (11 березня 1943)
- Відзначений у Вермахтберіхт
Література ред.
- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998.
- Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001