Мартинов Михайло Олексійович
Михайло Олексійович Мартинов (1828–1891) — російський державний діяч, сенатор, таємний радник (1874).
| Мартинов Михайло Олексійович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 18 (30) жовтня 1828 |
| Помер | 18 (30) жовтня 1891 (63 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Alma mater | Училище правознавства |
| Батько | Q116887066? |
| Нагороди |   |
Життєпис
ред.Народився 18 (30) жовтня 1828 року[1] (також вказується 14 жовтня 1828[2] і 1829[3]). У службі класному чині з 1848 року після закінчення Імператорського училища правознавства.
У 1863 році призначений дійсним статським радником, членом Ради Головного управління у справах друку[4].
З 1866 року по 1878 рік — Полтавський губернатор.
У 1874 році був призначений таємним радником. З 1878 по 1891 роки сенатор, який присутній та першоприсутній у Першому та Касаційному департаментах Урядового сенату[5] та товариш міністра внутрішніх справ Лева Макова[6].
Був нагороджений усіма російськими орденами до ордену Святого Олександра Невського наданого йому 1 січня 1887 року.
Помер 18 (30) жовтня 1891 року. Похований на цвинтарі Новодівочого монастиря[1].
Родина
ред.Дружина: Олександра Огарьова (18.11.1839-26.10.1891) — дочка генерал-ад'ютанта Миколи Огарьова.
Примітки
ред.- ↑ а б Петербургский некрополь. Т. 3. — С. 54. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 31 серпня 2021.
- ↑ Волков, 2016.
- ↑ Потёмкин, 2017, с. 347.
- ↑ История Полтавы
- ↑ Список высшим чинам государственного, губернского и епархиального управления на 1891 г.—20, 29 с.
- ↑ Список высшим чинам государственного, губернского и епархиального управления на 1879 г. — 100 с.
Література
ред.- Мартынов Михаил Алексеевич // Высшие чины Российской Империи (22.10.1721—2.03.1917) / сост. Е. Л. Потёмкин. — М. : Б. и, 2017. — Т. 2. — С. 347.
- Мартынов Михаил Алексеевич // Высшее чиновничество Российской империи / сост. С. В. Волков. — М. : Русский фонд содействия образованию и науке, 2016. — С. 54.
- Пономарёв В. П., Шабанов В. М. Кавалеры Императорского ордена Святого Александра Невского, 1725—1917: биобиблиографический словарь в трёх томах. Т. 2. — М., 2009 г. — С. 315—316. — ISBN 978-5-89577-145-7
- Курков К. Н. Члены Правительствующего Сената—высшего законосовещательного органа Российской империи: 22 февраля 1711—3 марта 1917. — М.: Готика, 2005. — 132 с.