Марк II (радіотелескоп)
Марк II — радіотелескоп діаметром 38 м, розташований в обсерваторії Джодрелл Бенк поблизу Густрі[en], графство Чешир, на північному заході Англії. Він був побудований в 1964 році на місці 66-метрового Транзитного телескопа.
 | |
| Частина від | Обсерваторія Джодрелл Бенк, MERLIN і Європейська РНДБ-мережа |
|---|---|
| Розташування | Lower Withingtond |
| Координати | 53°14′02″ пн. ш. 2°18′14″ зх. д. / 53.233969800027772123° пн. ш. 2.303899500028° зх. д. |
| Організація | Центр астрофізики Джодрелл Бенк |
| Висота | 81,7 м |
| Стиль телескопа | радіотелескоп |
| Кількість телескопів | монтування телескопа |
| Фокусна відстань | 12,2 м |
| Монтування | монтування телескопа |
 | |
 Марк II у Вікісховищі | |
Використовувався в автономному режимі, в редимі інтерферометра спільно з Лавеллівським телескопом (база 425 м)[1], а також (найчастіше) як частина MERLIN — радіоінтерферометричної мережі з наддовгою базовою[2].
Проєктування та будівництво ред.
Телескоп був сконструйований Чарльзом Гасбендом[en] за ініціативою Бернарда Лавелла, а проєктування почалося приблизно у вересні 1960 року[3]. Запит на фінансування будівництва телескопа був поданий 19 грудня 1960 року[4], а влітку 1964 року телескоп почав працювати[2]. Конструкція Марк II була пізніше використана при розробці радіоантени Гунгіллі[en][5] і радіотелескопа Марк III[3].
Марк II спочатку був задуманий як прототип для більшого телескопа Марк IV, який так і не був побудований. Тому була використана еліптична параболічна антена 38,1 м на 25,4 м з фокусною відстанню 12,2 м. Еліптична тарілка не є оптимальною формою поверхні для астрономічних спостережень, однак для набагато більшого телескопа Марк IV така форма допомогла б зменшити висоту телескопа над землею[3].
Основа телескопа виконана з попередньо напруженого залізобетону[4]. Телескоп має альт-азимутальне кріплення, розташоване на 54 сталевих роликах на рельсовому колі діаметром 12,8 м[6]. Це був перший у світі телескоп, яким керував цифровий комп'ютер. Цей комп'ютер Ferranti Argus 104[6] мав пам'ять 12 кілобайтів[2]. У 1971 році він був модернізований до Argus 400[2], а старий Argus 104 використовувався для керування оновленим Лавеллівським телескопом[7].
1974 року була висунута пропозиція модернізувати Марк II до Марк IIA. Модернізований телескоп мав би круглу апертуру діаметром 30,5 м (100 футів) і міг би працювати на довжинах хвиль до 6 мм, що дозволило б використовувати його як частину високочастотного компонента оригінального масиву MERLIN. Також планувалося, що телескоп буде використовуватися для дослідження спектральних ліній в міліметровому діапазоні. Однак оновлення так і не було схвалено[8].
Спочатку поверхня мала точність ±1/8 дюйма (3,2 мм). Ця точність була вищою, ніж у Лавеллівського телескопа, і дозволяла Марку II спостерігати на вищих частотах[3]. У 1987 році за допомогою голографічної техніки поверхня була модернізована до точності 1/3 мм, що дозволило спостерігати на частоті 22 ГГц, на якій працює інтерферометр MERLIN[2]. Нова поверхня кругла, вона була накладена поверх старої, так що тепер телескоп має розширення, схожі на вуха, де все ще видно стару поверхню.
Наприкінці 1990-х років у головному фокусі телескопа була встановлена нова, компактніша карусель для приймачів[9].
Наукове використання ред.
У 1970-х роках телескоп використовувався разом із Марк III для розробки фазостабільних інтерферометрів з довгою базою, що призвело до створення MERLIN[2]. Телескоп використовувався як інтерферометр з Лавеллівським телескопом, щоб забезпечити точніші позиції радіоджерел, знайдених під час огляду 1972—1973 років. Було визначено, що положення одного радіоджерела збігається з парою слабких блакитних зір, і після проведення оптичних спостережень було встановлено, що це перша гравітаційна лінза[10]. Більшість поточного спостережного часу Марка II витрачається на програму MERLIN та інші радіоінтерферометричні спостереження з наддовгою базою.
Оцінка ред.
10 липня 2017 року телескоп було включено до пам'яток архітектури[en] ступеня I. Ступінь I є найвищою з трьох оцінок у списку та застосовується до будівель, які становлять «винятковий інтерес»[11].
Примітки ред.
- ↑ Interferometers. Jodrell Bank Observatory. Архів оригіналу за 4 червня 2008. Процитовано 1 червня 2007.
- ↑ а б в г д е The MKII Radio Telescope. Jodrell Bank Observatory. Архів оригіналу за 27 жовтня 2008. Процитовано 1 червня 2007.
- ↑ а б в г Lovell, Jodrell Bank Telescopes, p. 12
- ↑ а б Lovell, Jodrell Bank Telescopes, p. 13
- ↑ Lovell, Jodrell Bank Telescopes, p. 224
- ↑ а б Lovell (1964)
- ↑ The MKIA Radio Telescope. Jodrell Bank Observatory. Архів оригіналу за 27 жовтня 2008. Процитовано 21 листопада 2006.
- ↑ Lovell, Jodrell Bank Telescopes, pp. 192—195
- ↑ Jodrell Bank — Anatomy of a Radio Telescope. Архів оригіналу за 16 жовтня 2008. Процитовано 10 червня 2007.
- ↑ JBO — Galaxies. Jodrell Bank Observatory. Архів оригіналу за 26 червня 2004. Процитовано 1 червня 2007.
- ↑ What is Listing?, Historic England, процитовано 16 July 2017
Література ред.
- Lovell, Bernard (1985). The Jodrell Bank Telescopes. Oxford University Press. ISBN 0-19-858178-5.
- Lovell, Bernard (4 July 1964). Jodrell Bank Mark II Radio Telescope. Nature. 203 (4940): 11—13. Bibcode:1964Natur.203...11L. doi:10.1038/203011a0.