Марк Ґавій Апіцій (лат. Marcus Gavius Apicius; близько 25 до н. е. — до 42) — гурман, кулінар, письменник, багатій часів ранньої Римської імперії.

Марк Ґавій Апіцій
Народився близько 25 до н. е.
Мінтурни
Помер до 42
·самогубство
Підданство Римська імперія
Діяльність кулінар
Знання мов латина[1][2]
Рід Ґавії
Діти Ґавія Апіката

Життєпис

ред.

Походив з роду вершників Ґавіїв. Народився у м. Мінтурни (теперішнє Мінтурно, Кампанія), де жив більшу частину життя. Уславився своїми бенкетами, марнотратством та кулінарними шедеврами за часів імператорів Августа і Тиберія. Отримав когномен Апіцій від імені гульвіси Апіція, що жив 90 року до н. е. та був сучасником Публія Рутілія[3]. Завдяки шлюбу своєї доньки з впливовим префектом преторія Сеяном отримав вплив у часи володарювання Тиберія. Учасниками його бенкетів були Луцій Елій Сеян, Гай Цільній Меценат, Друз Молодший, Луцій Антістій Вет.

Його ім'я стало прізвиськом для гурманів. Розтринькавши більшу частину своїх статків у 400 млн сестерціїв (лише 100 млн сестерціїв на страви), але все ще володіючи значним достатком у 10 млн сестерціїв, він отруївся, вважаючи, що той спосіб життя, який йому довелося б вести з обмеженими засобами, є вмирання з голоду[4].

Творчість

ред.

Під ім'ям Апіція збереглася римська куховарська книга «Кулінарія»[5][6] (De re coquinaria libri X) в 10 частинах, що датують в остаточній формі IV ст. н. е., в якій автор часто користується грецькою термінологією. Рецепти, що містилися в ній, були призначені як для вишуканих гурманів, так і для менш вимогливих споживачів. Кожна з книг має грецьку назву. Є у творі й інші ознаки, що вказують на запозичення з грецьких джерел.

Апіцій написав принаймні дві кухарські книги — загальну і про соуси, які постійно заново перевидавали з новими рецептами та скорше були об'єднані в кінці IV століття в одну книгу під назвою «De re coquinaria». З 478 збережених рецептів 300 належать Апіцію, були взяті з трактатів про селянство, книгах про дієти тощо. Способи приготування страв описані досить коротко, в них описано приготування м'яса та риби, солодких страв, соусів та овочів. У книзі описано недорогі та складні розкішні страви, такі як трюфелі або страви з нутрощів.

Родина

ред.

Ґавія Апіката, дружина Луція Елія Сеяна

Переклади українською

ред.

Примітки

ред.
  1. Mirabile: Digital Archives for Medieval CultureSISMEL – Edizioni del Galluzzo.
  2. CONOR.Sl
  3. Tac. ann. 3, 66.
  4. Seneca, De consolatione ad Helviam 10, 8-9. (лат.)
  5. Відомий французький переклад під назвою «Мистецтво кулінарії» L'art culinaire. Ed. and trans. Jacques André. Paris: Les Belles Lettres, 1974.
  6. Також відоме видання латиною під назвою «Кулінарія і десятки книг, які є предметом кулінарії» Apicii decem libri qui dicuntur De re coquinaria, ed. Mary Ella Milham. Leipzig: Teubner, 1969.

Джерела

ред.
  • Matthias Bode: Zur Rolle spätantiker Oberschichten bei der Tradierung des Apicius-Kochbuches. In: Laverna. Nr. 12, 2001, S. 139—154. (нім.)
  • Dalby, Andrew (2003), Food in the ancient world from A to Z, London, New York: Routledge, ISBN 0-415-23259-7, pp. 16-18. (англ.)