Марк Рютте
Марк Рю́тте (нід. Mark Rutte; нар. 14 лютого 1967, Гаага, Нідерланди) — нідерландський політик, лідер Народної партії за свободу і демократію з 2006 до 2023 рік. Прем'єр-міністр Нідерландів з 14 жовтня 2010 до 2 липня 2024 року. 26 червня 2024 призначений генеральним секретарем НАТО, до повноважень приступить 1 жовтня.
| Марк Рютте | |
|---|---|
| нід. Mark Rutte[1] | |
 | |
| 14-й Генеральний секретар НАТО | |
Готується обійняти посаду | |
| На посаді з | 1 жовтня 2024 |
| Попередник | Єнс Столтенберг |
| Прем'єр-міністр Нідерландів | |
| 14 жовтня 2010 — 2 липня 2024 | |
| Монарх | Беатрікс Віллем-Олександр |
| Попередник | Ян Петер Балкененде |
| Наступник | Дік Схоф |
| Лідер «Народної партії за свободу і демократію» | |
| 31 травня 2006 — 14 серпня 2023 | |
| Попередник | Йозіас ван Аартсен |
| Наступник | Ділан Єшільгоз-Зегеріус |
| Державний секретар з освіти, культури та науки | |
| 17 червня 2004 — 27 червня 2006 | |
| Прем'єр-міністр | Ян Петер Балкененде |
| Попередник | Аннет Нійс |
| Наступник | Бруно Брюїнс |
| Державний секретар із соціальних питань та зайнятості | |
| 22 липня 2002 — 17 червня 2004 | |
| Прем'єр-міністр | Ян Петер Балкененде |
| Попередник | Ганс Хугерворст |
| Наступник | Генк ван Гооф |
| Народився | 14 лютого 1967 (57 років) Гаага, Нідерланди |
| Відомий як | політик, історик, педагог |
| Місце роботи | Unilever[1], Calvé[d][1] і невідомо[1] |
| Підданство |  Нідерланди |
| Національність | голландець |
| Alma mater | Лейденський університет (1992)[1] і International Institute for Management Developmentd |
| Політична партія | Народна партія за свободу і демократію |
| Професія | державний службовець, учитель |
| Релігія | протестантство |
| Нагороди | |
 | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Після інституту працював протягом десяти років у харчовій компанії, поки 2002 року не перейшов у сферу національної політики. Був міністром у соціальних справ, згодом — освіти, культури і науки в першому і другому уряді Балкененде, очолював фракцію Народної партії за свободу і демократію в другій палаті Генеральних штатів.
Біографія
ред.Раннє життя
ред.Марк Рютте є наймолодшим із сімох дітей у протестантській сім'ї. Перша дружина його батька померла у японському полоні, і він одружився повторно із сестрою його дружини. У першому шлюбі народилося троє дітей, четверо — від другого шлюбу. Його батько працював у торговій компанії в Голландській Ост-Індії, а мати була секретаркою.
Після закінчення середньої школи він хотів вступити до консерваторії і стати піаністом, проте став вивчати історію в Лейденському університеті, де отримав ступень магістра з історії 1992 року. Він поєднував навчання з участю у Молодіжній організації свободи і демократії, молодіжної організації Народної партії за свободу і демократію, очолював її з 1988 до 1991 року.
Потім працював у компанії Unilever. 1997 року він став менеджером з персоналу Van den Bergh Nederland, дочірньої компанії Unilever. З 1993 до 1997 року був членом ради Народної партії за свободу і демократію.
Політична кар'єра
ред.Під час парламентських виборів 2002 року Марк Рютте працював у штабі Народної партії за свободу і демократію.
2002 року Рютте призначили державним секретарем із соціальних питань та зайнятості в першому уряді Балкененде. На цій посаді він був відповідальним за соціальне забезпечення, матеріальну допомогу та умови праці. Після відставки уряду недовгий час був депутатом парламенту, а потім знову був призначений на цю посаду в другому уряду Балкененде.
Працював Державним секретарем з вищої освіти і науки, освіти, культури та науки 17 червня 2004 року до 27 червня 2006 року у другому кабінеті Балкененде. В уряді Рютте виявив особливий інтерес до створення більш конкурентоспроможної на міжнародному рівні нідерландської системи вищої освіти, намагаючись зробити її більш ринковою.
Коли Рютте пішов у відставку з посади державного секретаря у червні 2006 року, після парламентських виборів повернувся до другої палати Генеральних штатів і незабаром став лідером парламентської фракції Народної партії за свободу і демократію. Рютте керував передвиборною кампанією партії під час муніципальних виборів 2006 року.
2006 року Народна партія за свободу і демократію провела внутрішні вибори лідера партії, що очолює її передвиборний список. За Марка Рютте проголосувало 51,5 % членів партії.
На парламентських виборах 2010 року Рютте знову очолив список Народної партії за свободу і демократію. Партія отримала перемогу на виборах, отримавши 31 місце у другій палаті парламенту. У парламенті сформували правоцентристську коаліцію між Народною партією і Християнсько-демократичним закликом, яку підтримала Партії Свободи під керівництвом Герта Вілдерса[2].
8 жовтня 2010 Марк Рютте був призначений головою уряду і сформував свій кабінет. Рютте є першим прем'єр-міністром Нідерландів не від Християнсько-демократичної партії і Партії праці з 1918 року. Він також перший прем'єр-міністр від Народної партії за свободу і демократію.
Генеральний секретар НАТО
ред.Рютте оголосив про намір балотуватись на посаду Генсека НАТО замість Єнса Столтенберґа в жовтні 2023, і його намір отримав підтримку від урядів США, Британії, Німеччини і Франції у лютому 2024[3][4][5]. Рютте протягом наступних місяців вдалося подолати опозицію Туреччини, Угорщини, Словаччини і Румунії, причому його останній конкурент, президент Румунії Клаус Йоганніс, відмовився від змагань за посаду в червні[3][6].
26 червня Північноатлантична рада вирішила призначити Рютте генсеком НАТО, до своїх повноважень Рютте має приступити 1 жовтня[7][8][9].
Нагороди
ред.- Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (Україна, 27 січня 2023) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку незалежності та територіальної цілісності України[10]
- Почесний компаньйон ордена Австралії (Австралія, 9 жовтня 2019) — за видатні заслуги у налогодженні двосторонніх відносин між Австралією і Нідерландами та за видатне лідерство у відповідь на авіакатастрофу MH17[11]
Примітки
ред.- ↑ а б в г д https://www.rijksoverheid.nl/regering/bewindspersonen/mark-rutte/cv
- ↑ Хто такий Марк Рютте, який може стати новим генсеком НАТО. РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 червня 2024.
- ↑ а б De Koning, Petra; Aharouay, Lamyae (5 червня 2024). NAVO-secretaris-generaal Stoltenberg gaat naar Boedapest om Rutte te helpen [NATO Secretary General Stoltenberg will visit Budapest to help Rutte]. NRC (нід.). Процитовано 6 червня 2024.
- ↑ UK backs outgoing Dutch PM as next Nato chief. BBC. 22 лютого 2024.
- ↑ Lange, Laurens (23 лютого 2024). Rutte heeft unanieme steun nodig - sommige NAVO-landen zien liever andere baas [Rutte needs unanimous support – some NATO members would rather have another boss]. RTL Nieuws (нід.). Процитовано 23 лютого 2024.
- ↑ Rutte over nieuwe baan: 'Drie maanden vrij en dan hard werken' [Rutte about new job: 'Three months of vacation and hard work thereafter']. NOS (нід.). 20 червня 2024. Процитовано 20 червня 2024.
- ↑ Новим генсеком НАТО стане Марк Рютте — ЗМІ.//Голос Америки, 20 червня 2024
- ↑ Марк Рютте став новим генсеком НАТО. Review News (укр.). 26 червня 2024. Процитовано 26 червня 2024.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ Рютте обрали новим генсеком НАТО. РБК-Украина (укр.). Процитовано 26 червня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 27 січня 2023 року № 47/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Газета уряду Австралії (PDF) (англійською) . Уряд Австралії. 9 жовтня 2019. Процитовано 2 лютого 2023 року.
Посилання
ред.- Drs. M. (Mark) Rutte [Архівовано 1 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Марк Рютте на сайті парламенту [Архівовано 11 липня 2007 у Wayback Machine.]
| Попередник: | Прем'єр-міністр Нідерландів 14 жовтня 2010 - 2 липня 2024 |
Наступник: |
| Ян Петер Балкененде |
Дік Схоф |