Вікіпедія

Марк Аллен

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Ма́рк А́ллен (англ. Mark Allen нар. 22 лютого 1986(19860222)) — професійний снукерист з Північної Ірландії.[1]

Марк Аллен
Народився22 лютого 1986(1986-02-22) (38 років)
Антрім, Північна Ірландія
ГромадянствоПівнічна Ірландія Північна Ірландія
Професійна кар'єра2005-
Найвищий рейтинг№ 3
Поточний рейтинг3 (на 29.02.24)
Призові грошіGBP 4,799,190 (на 29.02.24)
Найвищий брейк147 (4 рази)
Кількість сенчурі621 (на 2.10.24)
Перемоги на турнірах
Усього перемог20
Чемпіонати світуПівфінал (2009 рік)
Інші рейтингові турніри11
Інші турніри9
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аллен.

Марк Аллен з раннього дитинства виявляв задатки снукерної майстерності. Завдяки успішним виступам на аматорській арені (Аллен послідовно виграв три найважливіших аматорських турніри — чемпіонат Європи, чемпіонат світу, чемпіонат Європи серед гравців до 19 років), Марк отримав путівку до Мейн-туру і став професіоналом у 2005 році. З того часу він постійно прогресував і поліпшував свою позицію в світовому табелі про ранги. Наразі (на 30 жовтня 2022 року) Марк Аллен посідає 9 рядок у рейтингу професійних снукеристів (найвищий рейтинг за кар'єру - 5) і зробив більше 600 сотенних серій, із яких чотири стали максимальними (147 очок).[2]

Віхи кар'єри

ред.

2004 рік. Виграє титул чемпіона світу серед аматорів.[1]

2009 рік. Дійшов до півфіналу чемпіонату світу в Крусіблі, вибивши чинного чемпіона Ронні О’Саллівана, а потім програвши Джону Гіггінсу з рахунком 13-17.[3]

2011 рік. Уперше потрапляє до фіналу рейтингового турніру на Чемпіонаті Великої Британії, але програє Джадду Трампу з рахунком 8-10.[4]

2012 рік. Виграє перший рейтинговий титул на World Open у Китаї, перемігши Стівена Лі з рахунком 10-1.[5]

2013 рік. Захищає титул World Open завдяки перемозі 10-4 над Метью Стівенсом у фіналі.[6]

2014 рік. Чотири рази поспіль виходить до фіналів рейтингових турнірів і виграє Paul Hunter Classic, перемігши Джадда Трампа з рахунком 4-2 у вирішальному поєдинку.[7]

2016 рік. Виграє свій перший рейтинговий титул на території Великої Британії на Players Championship (у фіналі переміг Ріккі Волдена 10-6)[8] і робить свій перший професійний брейк 147 на UK Championship.[9]

2018 рік. Здобуває перший титул Потрійної корони на Мастерсі в Лондоні, перемігши Кайрена Вілсона в фіналі з рахунком 10-7.[10] Перемагає на International Championship у Китаї, перемігши у фіналі Ніла Робертсона з рахунком 10-5.[11] Здобув свій п'ятий рейтинговий титул на Відкритому чемпіонаті Шотландії, перемігши Шона Мерфі з рахунком 9-7.[12]

2020 рік. Виходить до фіналу Tour Championship, де програє Стівену Магвайру 6-10.[13] Вперше виграє престижний турнір Чемпіон Чемпіонів, перемігши в фіналі Ніла Робертсона з рахунком 10-6 і вигравши головний приз у розмірі 150 000 фунтів стерлінгів.[14]

2021 рік. Виграє свій шостий рейтинговий титул на Відкритому чемпіонаті Північної Ірландії. У фіналі, програючи по ходу матчу 6-8, у підсумку перемагає Джона Гіггінса з рахунком 9-8. У тому самому турнірі робить брейк 147 очок, свій другий у кар'єрі.[15]

2022 рік. Вийшов до фіналу British Open, де програв Раяну Дею з рахунком 7-10.[16] Другий рік поспіль виграє Відкритий чемпіонат Північної Ірландії, перемігши в фіналі Чжоу Юйлуна з рахунком 9-4.[17] Виграє ще один титул Потрійної Корони - Чемпіонат Великої Британії. У фіналі, поступаючись 1-6 Діну Джуньху, в підсумку перемагає з рахунком 10-7.[18]

2023 рік. Виграє World Grand Prix, перемігши Джадда Трампа з рахунком 10-9 в епічному фіналі. Це його дев’ятий рейтинговий титул у кар’єрі, і він стає десятим гравцем, який виграв три чи більше турнірів за один сезон.[19] Виграє престижний запрошувальний турнір Чемпіон Чемпіонів, у фіналі переможений Джадд Трамп з рахунком 10-3.[20] Виграє свій десятий рейтинговий турнір - Snooker Shoot Out, у фіналі переміг Цао Юйпена.[12]

2024 рік. Стає першим британським гравцем, який зробив брейк у 147 очок на Мастерсі (у чвертьфіналі з Марком Селбі).[21] Виграє Players Championship, перемігши Чжана Аньду в фіналі з рахунком 10-8.[22] На турнірі British Open у матчі проти Бена Мертенса робить свій четвертий максимальний брейк.[23]

Особисте життя

ред.

У 2005 році Аллен почав стосунки з чемпіонкою світу зі снукеру серед жінок Ріен Еванс. У 2006 році у них народилася донька Лорен, але в 2008 році вони розірвали стосунки.[24]. У 2011 році Аллен познайомився з Кайлою Макгіган, з якою одружився 10 травня 2013 року. У 2017 році у Аллена і Макгіган народилася донька Харлі.[25] У травні 2020 року Аллен і Макгіган розлучилися.[26] У травні 2021 року Марк Аллен оголосив себе банкрутом.[27]

Як і деякі інші гравці, такі, як Пітер Ебдон та Марк Вільямс, Аллен не може розрізняти окремі кольори, зокрема виникають складнощі, коли коричнева куля розташована поруч з червоною. В цьому випадку він звертається за допомогою до рефері.[28].

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Mark Allen. World Snooker (амер.). Процитовано 30 жовтня 2022.
  2. ↑ CueTracker - Career Total Statistics For Mark Allen - Professional Results - Snooker Results & Statistics. cuetracker.net. Процитовано 30 жовтня 2022.
  3. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2009 World Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 30 жовтня 2022.
  4. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2011 UK Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 30 жовтня 2022.
  5. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2012 World Open - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 30 жовтня 2022.
  6. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2013 World Open - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 30 жовтня 2022.
  7. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2014 European Tour - Event 2 - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 30 жовтня 2022.
  8. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2016 Players Championship Grand Final - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 30 жовтня 2022.
  9. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2016 UK Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 30 жовтня 2022.
  10. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2018 Masters - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 30 жовтня 2022.
  11. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2018 International Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 30 жовтня 2022.
  12. ↑ а б Florax, Ron. CueTracker - 2018 Scottish Open - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 30 жовтня 2022.
  13. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2020 Tour Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 30 жовтня 2022.
  14. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2020 Champion Of Champions - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 30 жовтня 2022.
  15. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2021 Northern Ireland Open - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 30 жовтня 2022.
  16. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2022 British Open - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 30 жовтня 2022.
  17. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2022 Northern Ireland Open - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 30 жовтня 2022.
  18. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2022 UK Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 21 листопада 2022.
  19. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2023 World Grand Prix - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 24 січня 2023.
  20. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2023 Champion Of Champions - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 22 листопада 2023.
  21. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2024 Masters - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 29 лютого 2024.
  22. ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2024 Players Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Процитовано 29 лютого 2024.
  23. ↑ British Open: Mark Allen makes 147 and will play Judd Trump in quarter-finals. BBC Sport (брит.). 27 вересня 2024. Процитовано 2 жовтня 2024.
  24. ↑ snooker/6572385.stm Фан-клуб Марка. Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 23 травня 2012.
  25. ↑ How Mark Allen bounced back from dark days of depression to master his demons. belfasttelegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Процитовано 30 жовтня 2022.
  26. ↑ Goulding, Neil (28 травня 2020). Mark Allen reveals divorce heartache as he prepares for return. BelfastLive (англ.). Процитовано 30 жовтня 2022.
  27. ↑ Mark Allen goes from black to red: Snooker star declared bankrupt. belfasttelegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Процитовано 30 жовтня 2022.
  28. ↑ Аллен грає з порушеним цветовосприятием. Архів оригіналу за 30 квітня 2009. Процитовано 23 травня 2012.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Марк_Аллен