Марван I (*між 623 та 626 — 685) — 4-й володар Омейядського халіфату в 684685 роках. Засновник марванської гілки халіфів.

Марван I
араб. مروان بن الحكم
Drachm from Yazid I to Marwan I; Talha governor.jpg
Ім'я при народженні مروان بن الحكم بن ابو العاص بن أمية
Народився 623(0623)
Мекка
Помер 685(0685)
Дамаск
Громадянство Омейядський халіфат
Національність араб
Діяльність правитель
Знання мов арабська
Учасник Верблюжа битва
Титул халіф
Посада Халіф і Governors of Bahraind
Термін 684—685 роки
Попередник Муавія II
Наступник Абд аль-Малік
Конфесія іслам
Рід Омейяди
Батько Аль-Хакам ібн Абуль-Ас
Мати Аміна бінт аль-Алькама Кінанії
Брати, сестри  • Al-Harith ibn Al-Hakam ibn Abi al-'Asd і Yahya ibn al-Hakamd
У шлюбі з Aisha bint Muawiyah bin Mughirad
Діти 10 синів і 2 доньки

ЖиттєписРедагувати

На службі у халіфівРедагувати

Походив з роду Омейядів. Син Аль-Хакама ібн Абуль-Аса та Аміни бінт аль-Алькама Кінанії. Був стриєчним братом праведного халіфа Османа ібн Аффана. Народився між 623 та 626 роками в Мецці. Здобув гарну освіту. Був відомим знавцем ісламського права, оповідачем хадісів. Замолоду перебував у почті ісламського пророка Мухаммеда, завдяки чому взяв собі почесне звання сахаба (супутник).

Потім служив у халіфа Османа на посаді катіба (секретаря). Вважається, що Марван брав участь у встановленні канонічної редакції тексту Корану. Водночас брав участь у військовій кампанії з підкорення Триполітанії та Карфагену, де отримав значну здобич. Гроші Марван використовував задля купівлі маєтностей у Сирії та Хіджазі. Потім деякий час був валі Фарса, проте рік достеменно невідомий.

У 656 році був одним з тих, хто захищав останнього від заколоту. Після загибелі Османа того ж року Марван вимушений був тікати. Незабаром очолив один із загонів Айши, удови пророка Мухаммеда. Того ж року Марван брав участь у так званій Верблюжій битві. За переказами, особисто вбив Тальхи ібн Абуйдаллаха. Після цього перейшов на бік халіфа Алі. Втім, піднесення кар'єри Марвана почалося зі становлення у халіфаті влади роду Омейядів.

У 661 році був валі Бахрейну. У 662 році халіфом Муавією I Марвана було призначено валі (намісником) Медіни та усього Хіджазу. На цій посади перебував до 669 року. У 674—677 та 679—681 роках знову керував Медіною і Хіджазом, оскільки саме Марван там мав значний авторитет та вміло використовував суперечності між тамтешніми племенами і кланами. З кінця 670-х років під час своїх каденцій очолював боротьбу проти роду Хашимітів, що висували претензії на трон. Втім, у 681 році зазнав невдачі й вимушений був відступити до Сирії від тиском військ претендента Абдуллаха ібн-Зубейри.

Марван зберігав вірність халіфам Язиду I та його сину Муавії II, бився проти повсталих племен та аль-Зубейри. Втім у 683 році у битві при аль-Гарра разом з іншими військовиками Язида I зазнав поразки. Після цього не залишав Сирії, мешкаючи у Пальмірі або Дамаску.

ПравлінняРедагувати

Після зречення халіфа Муавії II у 684 році серед Омейядів почалися суперечки щодо спадкоємця трону. Зрештою відмовлено в отриманні влади братам Муавії II, а новим халіфом за підтримки ібн-Бахдалла (зі впливового племені Бану-Кальб) став Марван. На той час Омейяди опинилися в доволі скрутній ситуації, оскільки їхні вороги Хашиміти на чолі з Абдаллахом ібн-Зубейрою контролювали більшу частину халіфату. Останнього навіть оголосили новим халіфом.

Спочатку Марван I переміг Даххака ібн-Кайсу, впливового військовика Муавії II, що перейшов на бік аль-Зубейри. Завдяки цьому було відвойовано Дамаск. Згодом у вирішальній битві при Мардж-Рахіті, яка відбулася 684 року, Марван I здобув вирішальну перемогу над суперником. Після цього скористався небажанням аль-Зубейри залишати Мекку, відновивши владу над Єгиптом, Палестиною, Сирією, північним Іраком.

Марван I також успішно діяв проти ворогів на початку 685 року, проте не встиг повністю здолати аль-Зубейру, який відбив напад військ Омейядів на Хіджаз. У квітні того ж року загинув внаслідок змови матері Халіда, сина попереднього халіфа Язида I. Втім владу зумів перебрати старший син Марвана — Абд аль-Малік.

РодинаРедагувати

  • Абд аль-Малік (646—705), 5-й халіф Омейядів
  • Абдул-Азіз (д/н—705), валі Єгипту
  • Мухаммад (д/н—719/720), валі Верхньої Месопотамії

ДжерелаРедагувати

  • Bosworth, C.E. (1991). «Marwān I b. al-Ḥakam». In Bosworth, C. E.; van Donzel, E.; Pellat, Ch. The Encyclopaedia of Islam, New Edition, Volume VI: Mahk–Mid. Leiden: E. J. Brill. pp. 621—623. ISBN 90-04-08112-7.
  • Tabarî (trad. Hermann Zotenberg), La Chronique: Histoire des prophètes et des rois [" تاريخ الرسل والملوك (Tārīḫ ar-rusul wal-mulūk) "], vol. II, Arles, Actes Sud, coll. " Sindbad ",‎ 19 mai 2001 (ISBN 2742733183), p. 303.