Мапунгубве
Леопардове Коп'є Flag
1075 – 1220 Зімбабве (держава) Flag
Розташування Мапунгубве
Столиця Мапунгубве
Мови протокаланга
Форма правління монархія
Історія
 - Засновано 1075
 - Ліквідовано 1220

Мапунгубве  — середньовічна африканська держава, що утворилося у 2-й половині XI ст. Напочатку XIII ст. поступилася впливом державі Зімбабве. Назва з мови каланга або шевенда перекладається як «Пагорб шакалів» або «Місце мудрості» (Місце, де скеля перетворюється на рідину). Натепер існує національний парк Мапунгубве, що є частиною Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

ІсторіяРедагувати

Розвинулася з землеробської культури Леопардове Коп'є. Сформувалося у 1070-х роках навколо поселення Мапунгубве. Його утворилися племена протошона і каланга. Піднесенню держави сприяло також те, що цей регіон були щільно заселений слонами. Торгівля слоновою кісткою, а потім золотом сприяло піднесенню поселенню, об'єднанню навколо нього значної території.

Найбільшого піднесення держава набула у XII ст. Було встановлено зверхність над племеним союзом Тоутсве (на захід). На цей час чисельність столиці становило близько 5 тис. осіб.

Поступоов поселення Велике Зімбабве на півночі перетворилося на потужного суперника. Занепад Мапунгубве за невідомих обставин відбувся близько 1220 року.

ТериторіяРедагувати

Розташовувалося біля злиття річок Шаше та Лімпопо.

УстрійРедагувати

На чолі стояв володар, що був одночасно верховним жерцем (тобто мав статус священого правителя). Мапунгубве вперше передбачала використання кам'яних стін для демаркації важливих територій. Була резиденція з кам'яними стінами, яку, ймовірно, займав володар. Камінь і дерево використовували разом. Також навколо пагорба Мапунгубве був дерев'яний тин.

СуспільствоРедагувати

Археологи вважають, що суспільство Мапунгубве є першою соціальною системою на півдні Африки, заснованою на класах: правитель та вища знать, місцева знать, яка мешкала на пагорбах та простолюдини, які мешкали в низовинах. Втім про пусумність цього народу нічого невідомо.

ЕкономікаРедагувати

Основу становило землеробство і тваринництво. Свійських тварин тримали в спеціальних краалях поблизу жител. З розвитком державу відбувається вдосконалення гончарства та обробки золота.

ДжерелаРедагувати

  • Gardner, G.A. (1955). «Mapungubwe: 1935—1940». South African Archeological Journal. 10 (39): 73–77. doi:10.2307/3887555. JSTOR 3887555.
  • Walton, J. (1956). «Mapungubwe and Bambandyanalo». South African Archeological Journal. 11 (41): 27.
  • Walton, J. (1956). «Mapungubwe and Bambandyanalo». South African Archeological Journal. 11 (44): 111.
  • Hrbek, Ivan; Fasi, Muhammad (1988). Africa from the Seventh to the Eleventh Century. London: Unesco. pp. 869 pages. ISBN 92-3-101709-8.
  • Huffman, Thomas (2007). Handbook to the Iron Age: The archaeology of pre-colonial farming societies in southern Africa. Scottsville: University of KwaZulu-Natal Press. pp. 504 pages. ISBN 978-1-86914-108-0.
  • Duffey, Sian Tiley-Nel et al. The Art and Heritage Collections of the University of Pretoria.Univ. of Pretoria, 2008.