Ману береговий

вид птахів
Ману береговий
Самець берегового ману (Ріу-Бранку, штат Акрі, Бразилія)
Самець берегового ману (Ріу-Бранку, штат Акрі, Бразилія)
Самиця берегового ману (РРіу-Бранку, штат Акрі, Бразилія)
Самиця берегового ману (РРіу-Бранку, штат Акрі, Бразилія)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Тиранни (Tyranni)
Родина: Сорокушові (Thamnophilidae)
Рід: Cercomacroides
Вид: Ману береговий
Cercomacroides fuscicauda
(Zimmmer, JT, 1931)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Cercomacra nigrescens fuscicauda
Cercomacra fuscicauda
Посилання
Вікісховище: Cercomacroides fuscicauda
Віківиди: Cercomacroides fuscicauda
МСОП: 103658612

Ману́ береговий (Cercomacroides fuscicauda) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae)[2]. Мекає в Південній Америці.

Таксономія ред.

Береговий ману був описаний в 1931 році американським орнітологом Джоном Циммером як підвид темного ману Cercomacra nigrescens fuscicauda. В 2014 році він був визнаний окремим видом[3][4]. За результатами молеклярно-філогегнетичного дослідження, яке показало поліфілітичність роду Ману (Cercomacra), береговий ману і низка споріднених видів були переведені до новоствореного роду Cercomacroides[5][6].

Поширення й екологія ред.

Берегові ману поширені на сході Еквадору і Перу, на крайьому південному сході Колумбії в департаменті Амасонас, на південному заході бразильської Амазонії (південний захід Амазонаса, Акрі) та на північному заході Болівії (Пандо, Ла-Пас, захід Бені, Кочабамба). Вони живуть в підліску галерейних лісів, в чагарникових заростях на берегах струмків і річок на висоті до 600 м над рівнем моря.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Cercomacroides fuscicauda. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  2. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). Antbirds. World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 22 липня 2021.
  3. Mayer, S.; Coopmans, P.; Krabbe, N.; Isler, M.L. (2014). Vocal evidence for species rank to Cercomacra nigrescens fuscicauda J. T. Zimmer (PDF). Bulletin of the British Ornithologists' Club. 134: 145—154. Архів оригіналу (PDF) за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  4. Proposal (636) Split Cercomacra fuscicauda from Cercomacra nigrescens. South American Classification Committee of the American Ornithological Society. 2014. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 January 2018.
  5. Tello, J.G.; Raposo, M.; Bates, J.M.; Bravo, G.A.; Cadena, C.D.; Maldonado-Coelho, M (2014). Reassessment of the systematics of the widespread Neotropical genus Cercomacra (Aves: Thamnophilidae). Zoological Journal of the Linnean Society. 170 (3): 546—565. doi:10.1111/zoj.12116. Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.>
  6. Tello, J.G., agosto de 2014. «Reconocer el género Cercomacroides (Thamnophilidae)». [Архівовано 13 грудня 2021 у Wayback Machine.] Propuesta (638) al South American Classification Committe. En Inglés.