Мануель Маркес Стерлінг

президент Куби (1872-1934)

Карлос Мануель Августін Маркес Стерлінг-і-Лорет де Мола (ісп. Carlos Manuel Agustin Márquez Sterling y Loret de Mola; 28 серпня 1872, Ліма, Перу — 9 грудня 1934, Вашингтон, США) — кубинський державний та політичний діяч, дипломат, правник, письменник та журналіст, тимчасовий президент Куби (18 січня 1934 — 18 січня 1934). Автор кількох книг з шахів. Писав під псевдонімами: Треземез, Мола Мануель Маркес, Карлос Лойсел та XXX. Виступан на 3-у міжнародному шаховому турнірі «Париж 1900», що проходив з 17 травня по 24 червня 1900 року в Парижі, де зайняв 16-17 місце[2].

Мануель Маркес Стерлінг
Мануель Маркес Стерлінг
Мануель Маркес Стерлінг
Прапор
Прапор
Тимчасовий президент Куби
18 січня 1934 — 18 січня 1934
Попередник: Карлос Гевіа
Наступник: Карлос Мендьєта
Прапор
Прапор
Державний секретар Куби
1933 — 1934
Прапор
Прапор
Міністр закордонних справ Куби
1933 — 1934
Попередник: Карлос Саладрігас-і-Сайяс
Наступник: Косме де ла Торрієнте-і-Пераса
 
Ім'я при народженні: ісп. Carlos Manuel Agustin Márquez Sterling y Loret de Mola
Народження: 28 серпня 1872(1872-08-28)[1]
Ліма, Перу
Смерть: 9 грудня 1934(1934-12-09) (62 роки)
Вашингтон, США
Країна: Куба і Перу
Релігія: римо-католик
Партія: Liberal Party of Cubad

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

ред.

Мануель Августін Маркес Стерлінг народився в посольстві Куби у Лімі, таким чином, з юридичної точки зору, він є кубинцем. У десять років він переїхав із сім'єю в Пуерто-Принсіпі (нині Камагуей, Куба).

У п'ятнадцять років Стерлінг заснував часопис «Student». У 1889 році закінчив середню школу Пуерто-Принсіпі. Через бронхіальну астму батьки відправили його до Мексики у Мериду, щоб відновити підірваний стан здоров'я. У кінці 1891 року він повернувся в Камагуей та вступив у Гаванський університет на правничий факультет.

Стерлінг у 1894 році поїхав до Мексики, де працював у банку, видавав часопис «Арт-Філідор». У тому ж році він познайомився з Хосе Марті. Мануель Маркес Стерлінг поїхав у Нью-Йорк, потім у Париж та Мадриді. Співпрацював з Міжнародним шаховим часописом.

У Мексиці Мануель Маркес Стерлінг заснував щотижневу революційну газету «Ла-Луча». У Гавані він писав для «Patria», «Ель-Фігаро» (1900—1926). Мануеля Маркеса Стерлінга було призначено секретарем посольства Куби в Мексиці. Невдовзі Стерлінг був оголошений персоною нон ґрата міністром закордонних справ Мексики, через його статті про Порфіріо Діаса.

У 1907 році був призначений генеральним консулом Куби в Буенос-Айресі. Надалі працював на дипломатичних посадах в Латинській Америці та Сполучених Штатах. У 1913 року Мануель Августін Маркес Стерлінг став послом Куби в Мексиці.

У 1916 році в Гавані він заснував газету «Геральдо-де-Куба». Мануель Маркес Стерлінг був удостоєний ступеня почесного доктора Національного університету Мексики у 1921 році. Стерлінг був професором в «Інституті дипломатичної служби» «Гаванського університету», член «Національної академії мистецтв і літератури» з 1910 року. 1929 року Стерлінг став членом Академії історії Куби.

Стерлінг був Державним секретарем при президенті Рамоні Грау Сан-Мартін.

18 січня 1934 року, коли президент Карлос Гавілан був змушений піти у відставку, Мануель Маркес Стерлінг, тодішній держсекретар, виконував обов'язки президента з 6 ранку до полудня, після чого він передав повноваження Карлосу Мендьєті[3].

Був послом Куби у Вашингтоні з 1934 року. 29 травня 1934 року Мануель Маркес Стерлінг підписав «Угоду про взаємну торгівлю між Кубою і США», у якій «поправка Платта» була скасований.

Мануель Маркес Стерлінг помер 9 грудня 1934 року у Вашингтоні.

Праці

ред.
  • «Menudencias de crítica literaria»
  • «Hombres de pro»
  • «Tristes alegres»
  • «Ideas y sensaciones»
  • «Psicología profana»
  • «La muerte del Libertador»
  • «Burla, burlando»
  • «La Diplomacia en nuestra historia»
  • «Los últimos días del presidente Madero»
  • «Las Conferencias de Shoreham»
  • «El proceso histórico de la Enmienda Platt»

Примітки

ред.
  1. https://pantheon.world/profile/person/Manuel_Márquez_Sterling
  2. Paris 1900 Chess Games. Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
  3. MANUEL MÁRQUEZ STERLING: CONTRA LA INJERENCIA EXTRAÑA. Revista Vitral No. 51. Архів оригіналу за 23 січня 2008. Процитовано 27 листопада 2016. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |autor=, |acessodata= та |data= (довідка)

Джерела

ред.
  • Fulgencio Batista: Volume 1, From Revolutionary to Strongman, Argote-Freyre, Frank (Rutgers, New Jersey: Rutgers University Press, 2006) ISBN 0-8135-3701-0
  • Otero, Juan Joaquin (1954). Libro De Cuba, Una Enciclopedia Ilustrada Que Abarca Las Artes, Las Letras, Las Ciencias, La Economia, La Politica, La Historia, La Docencia, Y ElProgreso General De La Nacion Cubana — Edicion Conmemorative del Cincuentenario de la Republica de Cuba, 1902—1952.(ісп.)

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мануель Маркес Стерлінг