Тюхтій, телепень, одоробло та ін. — слова, що використовується для позначення вайлуватої, неповороткої і не надто розумної людини[1]. Наразі, подібні слова, безвинятково, сприймаються іншою людиною як образа. Інші синоніми, що мають дещо менше поширення: мамула[2], вайло[3], вахлай[4], незграба[5], неотеса[6], шлапак[7], чванько[8][9].

У літературі ред.

Гулак-Артемовський є автором байки-побрехеньки «Тюхтій і Чванько»[10].

«Тюхтія» використовували у своїх творах наступні українські письменники:

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970–1980). Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 8 липня 2013. 
  2. Мамула // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Вайло // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Вахлай // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Незграба // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Неотеса // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Шлапак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Чванько // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  9. Словопедія. Словник синонімів. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 8 липня 2013. 
  10. Тюхтій і Чванько (байка-побрехенька П. Гулака-Артемовського). Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 8 липня 2013. 

Посилання ред.