Малінчи́зм (ісп. malinchismo) або малінчист (ісп. malinchista) це вид притягання, що виникає в іноземців до популярних образів, через що вони втрачають національний дух через перехід на інший бік; частковий випадок культурного плазування. Термін походить від імені радниці Ернана Кортеса індіанки Малінче, та скеровує до глибоко вкоріненого мексиканського комплексу меншовартості та ненависті до себе за надання переваги усьому іноземному, аж до точки самознищення. Малінче використовують як символ за її допомогу іспанцям у винищенні індіанських способу життя, цінностей, норм і культури, та експлуатування індіанців.

«Малінчизм» є лайливим ярликом, що висловлює зневагу до тих, кого приваблюють іноземні цінності, що їх вони вважають вищими, якіснішими та вартими наслідування. В Мексиці та інших країнах термін «малінчизм» або «малінчист» застосовують до всіх, хто почувається прихильно до чужих культур та занедбує чи ігнорує свою власну національну культуру. Також його використовують в політиці, наприклад, у Сальвадорі, де ліві політичні партії називають своїх опонентів «малінчистським правим кільцем». Міф про Малінче та сила цього почуття огиди перетнув мексиканський кордон, і «малінчизм» набув форми технічного, політичного терміну для позначення надавання переваги іноземним культурам[1].

Стверджують, що споживачі вищого класу у Мексиці проявляють малінчизм тим, що надають перевагу американському імпорту, а не місцевим мексиканським маркам. Внаслідок цього, американські продукти продають здебільшого на ринку середнього класу, а їхні рекламні агенції загалом уникають робочий клас та сільську місцевість. Вони зосереджують свої зусилля на Мехіко та Ґвадалахарі, що споживають 70 відсотків американського імпорту[2].

Малінчизм також пов'язують із соціальним змальовуванням жінок як джерела зради та негідної поведінки[3]. У образах мексиканської поп-культури цю тему розкривають, зображаючи Малінче водночас як зрадницею, так і зрадженою. У театральних виставах вона часом є жертвою конкістадорів, часом творцем своєї власної долі; майже завжди Малінче показують винною, у формі звинувачення жертви. Якщо вона й справді була змушена допомагати конкістадорам проти власної волі, то у провину ставили те, що не достатньо пручалась; якщо ж була свідомим учасником, то не лише сама спричинила собі негаразди, а й змусила всіх своїх людей та дітей страждати[4]

У мистецтві Малінче представляють як фігуру, що втілює вроджені зрадливість та вину жінок — яка використала власну сексуальність та в цьому зрадила своїх дітей[5]. Навіть у танці присутня ця дихотомія. У La Malinche, балеті Хосе Лімона 1949 року, Малінче є спочатку жертвою, та потім набуває гордих аристократичних манер й у кінці, придавлена вагою власного ошатного вбрання, вона народжує дитину-метиса, що відштовхує її[6]. В літературі Малінче порівнюють з Євою, спокусницею, що шляхом обману збиває чоловіків з вірної дороги[7]

ПриміткиРедагувати

  1. LEMOS, M. T. T. B. (Org.
  2. Linda Ueltschy, and John K. Ryans, Jr., "Employing standardized promotion strategies in Mexico: the impact of language and cultural differences, " International Executive (July 1997) 39#4 pp 479+
  3. Schneider, Julia Maria (2010). Recreating the Image of Women in Mexico: A Genealogy of Resistance in Mexican Narrative Set During the Revolution. Graduate Faculty - Thesis. Louisiana State University and Agricultural and Mechanical College. с. 6. Архів оригіналу за 17 липня 2010. Процитовано 16 лютого 2015. 
  4. Day, Stuart A. (2004). Staging Politics in Mexico: The Road to Neoliberalism. Lewisburg [Pa.]: Bucknell University Press. с. 125–131. ISBN 0-8387-5587-9. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015. 
  5. Lindauer, Margaret A. (1999). Devouring Frida: The Art History and Popular Celebrity of Frida Kahlo. Middletown, Conn.: Wesleyan Univ. Press. с. 34. ISBN 0-8195-6347-1. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015. 
  6. Seed, edited by Patricia (2008). José Limón and La Malinche: The Dancer and the Dance (вид. 1st). Austin: University of Texas Press. с. 24–29. ISBN 978-0-292-71735-0. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015. 
  7. Cypess, Sandra Messinger (1991). La Malinche in Mexican literature from history to myth (вид. 1st). Austin: University of Texas Press. ISBN 0-292-75131-1. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015.