Відкрити головне меню

Маліновський Михайло Сергійович — хімік-органік, доцент (1935), кандидат хімічних наук (Розщеплення миш'якових сполук хлорангідридами кислот в присутності хлористого алюмінію, 1937), доктор хімічних наук (Про реакції окисів олефінів, 1943), професор (1944).

Маліновський Михайло Сергійович
Народився 24 жовтня 1902(1902-10-24)
с. Соловецьке,В'ятська губернія, Росія
Помер 22 грудня 1992(1992-12-22) (90 років)
м. Дніпропетровськ
Сфера інтересів Органічна хімія
Заклад Нижньоновгородський хіміко-технологічний інститут
Посада Професор кафедри органічної хімії Дніпропетровського університету
Вчене звання Професор
Науковий ступінь Доктор хімічних наук
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

ЖиттєписРедагувати

Маліновський Михайло Сергійович народився 24 жовтня 1902 у с. Соловецьке В'ятської губернії, Росія. Закінчив хімічний факультет Нижньоновгородського хіміко-технологічного інституту (1932). У 1925—1929 учителював у В'ятській школі; 1932—1934 завідувач спеціальної хімічної лабораторії, 1933—1948 асистент, доцент, професор кафедри органічної хімії Горського університету, завідувач кафедри органічної хімії Горського педагогічного інституту; 1948—1956 завідувач кафедри органічної хімії Львівського університету; 1956—1978 завідувач кафедри, 1978—1985 професор кафедри органічної хімії Дніпропетровського університету.

Наукові інтересиРедагувати

Хімія осиранів (окиси олефінів), зокрема, шляхи практичного застосування цих сполук та синтез гетероциклів на їхній основі.

Наукові досягненняРедагувати

Керівник 29 кандидатів та консультант 2 докторських дисциплін. Біля 250 праць, 50 АС зокрема, Получение некоторых гетероциклических соединений через окиси олефинов (Украинский химический журнал 1959. Том 16. № 3); Исследования окисей олефинов. Конденсация окиси этилена с аммиаком над окисью магния, окисью цинка и смесью их с окисью алюминия (Журнал прикладной химии. 1952. Том 25. № 4; с соавтором); Исследования окисей олефинов. Конденсация окисей олефинов с фосгеном (Журнал общей химии. 1953. Том 23. № 2; с соавтором); Окиси олефинов и их производные (М, 1961); Курс органической химии (Киев, 1987; с соавтором). У роки 2-ї світ. вій­ни розробляв захисні матеріали для потреб оборони населення.

НагородиРедагувати

  • Орден Трудового червоного прапора,
  • медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні»(1946).

Літературні джерелаРедагувати

  • Українська Радянська Енциклопедія. 1981. Том 6.
  • М. Обушак, М. Ганущак — 22.ХІІ.1992 м. Дніпропетровськ