Малофєєв Павло Родіонович

Павло Родіонович Малофєєв (31 грудня 1910(19101231), село Новоспаське, Єльнінський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія (тепер Єльнінський район, Смоленська область, Російська Федерація) — 29 жовтня 1983, місто Свердловськ, Російська Федерація) — радянський діяч, директор Уралмашзаводу імені Серго Орджонікідзе Міністерства важкого, транспортного та енергетичного машинобудування СРСР міста Свердловська (Єкатеринбурга). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1971 роках. Депутат Верховної Ради РРФСР 7-го скликання. Герой Соціалістичної Праці (9.07.1966).

Малофєєв Павло Родіонович
Народився31 грудня 1910(1910-12-31)
село Новоспаське, Єльнінський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія
Помер29 жовтня 1983(1983-10-29) (72 роки)
Свердловськ, РРФСР, СРСР
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьросіянин
Alma materУральський державний технічний університетd
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За трудову доблесть» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За освоєння цілинних земель»

Життєпис

ред.

Народився в родині робітника. У 1927 році закінчив Єльнінську дев'ятирічну школу.

У 1928 році переїхав в місто Рикове (тепер Єнакієве Донецької області), де працював кайловщиком металургійного заводу.

У 1929—1932 роках — чорнороб, арматурник, розмітник Уральського заводу важкого машинобудування (Уралмашзаводу) імені Серго Орджонікідзе міста Свердловська.

Член ВКП(б) з 1932 року.

У 1932—1934 роках — у Червоній армії.

У 1934—1940 роках — токар, плановик, майстер, завідувач технологічного бюро ремонтно-механічного цеху Уралмашзаводу імені Серго Орджонікідзе міста Свердловська.

У 1940—1941 роках без відриву від виробництва навчався в Свердловському машинобудівному технікумі.

У 1941—1945 роках — старший майстер, заступник начальника цеху № 30, начальник ремонтно-технічного цеху № 80, в 1945—1955 роках — головний механік Уралмашзаводу імені Серго Орджонікідзе міста Свердловська.

У 1952 році без відриву від виробництва закінчив вечірнє відділення Уральського політехнічного інституту імені Кірова.

У квітні 1955 — листопаді 1958 року — начальник виробництва, в листопаді 1958 — червні 1963 року — головний інженер Уралмашзаводу імені Серго Орджонікідзе міста Свердловська.

У червні 1963 — квітні 1970 року — директор Уральського заводу важкого машинобудування (Уралмашзаводу) імені Серго Орджонікідзе міста Свердловська.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 липня 1966 року за видатні заслуги у виконанні завдань семирічного плану і досягнення високих техніко-економічних показників в роботі Малофєєву Павлу Родіоновичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З квітня 1970 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Свердловську.

У 1972—1983 роках працював старшим інженером у Науково-дослідному інституті важкого машинобудування, який входив до виробничого об'єднання «Уралмаш».

Помер 29 жовтня 1983 року. Похований на Північному цвинтарі міста Свердловська (Єкатеринбурга).

Нагороди і звання

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.