Вікіпедія

Малолітражний автомобіль

Малолітражний автомобіль — північноамериканська класифікація автомобілів, менших за компактний автомобіль. Загалом це еквівалентно класифікаціям B-сегменту (Європа), суперміні (Велика Британія) або A0 (Китай).

2020 Nissan Versa
1972 Ford Pinto

Згідно з визначенням класу розмірів автомобілів Агентства з охорони навколишнього середовища США (EPA), субкомпактна категорія знаходиться між категоріями «мінікомпакт» і «компакт»[1]. Визначення субкомпактного автомобіля EPA – це легковий автомобіль з об’ємом салону та вантажу між 85–99 cubic feet (2 410–2 800 L)[2]. Нинішніми прикладами субкомпактних автомобілів є Nissan Versa і Hyundai Accent. Менші автомобілі в категорії A-сегменту/міських автомобілів (такі як Chevrolet Spark і Smart Fortwo) іноді називають субкомпактними в США, тому що назва EPA для цієї меншої категорії — «мінікомпакт» — зазвичай не використовується загальною громадськість[3].

Субкомпактні автомобілі початку 1970-х років включають AMC Gremlin, Chevrolet Vega та Ford Pinto.

Історія ред.

Термін «субкомпактний» виник у 1960-х роках[1][4]. Однак він став популярним на початку 1970-х років, коли виробники автомобілів у Сполучених Штатах почали вводити у свій модельний ряд менші автомобілі[5]. Раніше автомобілі такого розміру класифікували по-різному, включаючи «малі автомобілі»[6][7]: 120 або "економічні автомобілі".

 
1971 AMC Gremlin X
 
1972 Ford Pinto Runabout
 
1973 Chevrolet Vega GT Hatchback
 
З 2006 по 2008 рік річні продажі Honda Fit зросли втричі.

Через зростання популярності малих автомобілів, імпортованих з Європи та Японії наприкінці 1960-х років, американські виробники почали випуск конкуруючих моделей місцевого виробництва на початку 1970-х років[8][9]. У квітні 1970 року AMC Gremlin був описаний як «перший імпортований автомобіль американського виробництва» та перший субкомпактний автомобіль американського виробництва[10][11][12]. Також у 1970 році були представлені Chevrolet Vega та Ford Pinto[13]. Плани на субкомпактний AMC Gremlin передували Vega та Pinto на кілька років через стратегію AMC визнавати можливості ринку, що розвиваються, попереду конкурентів[14].

У 1978 році Фольксваген розпочав виробництво «кролячої» версії Golf — сучасної конструкції з переднім приводом — у Пенсільванії. У 1982 році компанія American Motors почала виробництво американського Renault Alliance — версії Renault 9 — у Вісконсині. Обидві моделі виграють від європейського дизайну, розробки та досвіду[15].

У 1990-х роках GM запропонував бренд Geo з субкомпактним автомобілем Metro, виготовленим Suzuki.

Через споживчий попит на економічні автомобілі в середині та наприкінці 2000-х років продажі субкомпактних автомобілів зробили їх найшвидше зростаючою категорією ринку в США[16]. У 2006 році на ринок були представлені три основні субкомпактні моделі, Toyota Yaris, Honda Fit і Nissan Versa. Ці моделі були випущені їхніми виробниками, щоб орієнтуватися на групу молодих покупців, які в іншому випадку купують вживані автомобілі[17]. Хоча ціни на паливо в той час зростали, невеликі автомобілі були заплановані до того, як ціни на паливо злетіли; наприклад, Honda оголосила, що випустить субкомпактну модель ще у 2004 році[18].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б subcompact. merriam-webster.com. Процитовано 16 липня 2017.
  2. ↑ FAQ - How are vehicle size classes defined?. www.fueleconomy.gov. Процитовано 5 січня 2012.
  3. ↑ Patton, Phil (9 вересня 2012). Taking the 'Cheap' Out of the Small Car. The New York Times. Процитовано 10 вересня 2012.
  4. ↑ The definition of subcompact. dictionary.com (англ.). Процитовано 31 грудня 2018.
  5. ↑ Shuldiner, Herbert (March 1972). PS Tests Five Camping Trailers Can you match these little campers safely to your car?. Popular Science. 200 (3): 96. The boom in subcompact cars is on.
  6. ↑ Foster, Patrick (1 жовтня 2005). Developing the Metropolitan. Hemmings Classic Car. Процитовано 5 січня 2012. During WWII and immediately afterwards, Mason began to explore the idea of developing a truly small car, the size of what today we'd call a subcompact.
  7. ↑ Popular Mechanics (вид. November 1954). Hearst Magazines. 1954. Процитовано 31 грудня 2018.
  8. ↑ Historiography: The "Ugly" Subcompacts of the 1970s |. www.randystern.net (амер.). 13 грудня 2020. Процитовано 28 жовтня 2021.
  9. ↑ Norbye, Jan P.; Dunne, Jim (November 1970). The Small Car Detroit Doesn't Make: 4 doors, 4 seats, 4 cylinders. Popular Science. 197 (5): 36. Detroit's small cars, sized and priced to compete head-on with the most successful sub-compact imports.
  10. ↑ Kunz, Bruce (3 грудня 2007). 1970 AMC Gremlin- America's first "sub" compact car. St. Louis Post-Dispatch. Процитовано 30 грудня 2020.
  11. ↑ Wilson, Bob. 1971 AMC Gremlin advertisement. arcticboy. Процитовано 30 грудня 2020.
  12. ↑ Auto Editors of Consumer Guide (17 жовтня 2007). 1970-1978 AMC Gremlin. HowStuffWorks.com. Архів оригіналу за 30 September 2020. Процитовано 30 грудня 2020.
  13. ↑ Ernst, Kurt (25 червня 2014). The AMC Gremlin X: Because different is good. Hemmings. Процитовано 30 грудня 2020. Introduced in April 1970, the AMC Gremlin hit the market five months before the Ford Pinto and the Chevrolet Vega.
  14. ↑ Epp, Peter (2 квітня 2020). 50 years ago, Gremlin filled a void for desperate AMC. The Observer (en-CA) . Toronto. Процитовано 30 грудня 2020.
  15. ↑ Norbye, Jan P. (January 1982). Renault 9 - American Motors subcompact for 83. Popular Science. 220 (1): 22. Процитовано 16 липня 2017.
  16. ↑ Mitchell, Jacqueline (29 серпня 2008). Most Fuel-Efficient American Cars. Forbes. Процитовано 5 січня 2012.
  17. ↑ O'Dell, John (14 лютого 2006). Japanese Subcompacts, With Room for Profit. Los Angeles Times (амер.). Процитовано 31 травня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  18. ↑ Zaun (NYT), Todd (25 грудня 2004). Asia: Japan: Honda To Sell Subcompact Car In U.S. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 31 травня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Малолітражний_автомобіль&oldid=40626336