Малкольм МакДональд

Малкольм МакДональд (англ. Malcolm MacDonald) — британський політик і дипломат, міністр колоній уряду Чемберлена, генерал-губернатор британських територій у Малайзії та на Борнео, генерал-губернатор Індії та Кенії. Відомий своєю проарабською політикою в Палестині в 1930-ті та спробами долучити Бруней до Малайської федерації у 1950-ті роки.[8]

Малкольм МакДональд
англ. Malcolm MacDonald
Malcolm MacDonald cropped.jpg
Народився 17 серпня 1901(1901-08-17)[1][2][3]
Лоссімут
Помер 11 січня 1981(1981-01-11)[1][2][3] (79 років)
Мейдстоун, Англія, Велика Британія
Країна Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Діяльність політик, дипломат, викладач університету
Alma mater Bedales Schoold
Знання мов англійська[4]
Заклад Форин-офіс[d][5]
Посада Член Таємної ради Великої Британії[d], Член 37-го парламенту Сполученого Королівства[d][6], Член 36-го парламенту Сполученого Королівства[d][6], Член 35-го парламенту Сполученого Королівства[d][6], Governor of Kenyad[5], High Commissioner of the United Kingdom to Canadad[5], High Commissioner of the United Kingdom to Indiad[5], High Commissioner of the United Kingdom to Kenyad[5], Governor-General of Malayad[5], Commissioner-General for South-East Asiad[5], міністр охорони здоров'я Великої Британіїd і member of London County Councild
Партія Лейбористська партія
Батько Джеймс Рамсей Макдональд
Мати Margaret MacDonaldd[7]
Брати, сестри Sheila Lochheadd
Нагороди

БіографіяРедагувати

Син Джеймса Рамсея Макдональда, першого прем'єр-міністра Великої Британії від Лейбористської партії.

З 1923 року балотувався до британського парламенту в окрузі Бассетло[en], де 1929 року був обраний, а 1931 року переобраний представником Лейбористської партії. 1935 року програв вибори.

З 1936 до 1940 працював секретарем у справах колоній. З цим періодом пов'язана його участь у публікації звіту про стан у Палестині під назвою «Біла книга 1939 року», через яку була обмежена імміграція євреїв з антиєврейських країн Європи до Палестини. Довгий час МакДональду це ставилося в провину. Утім відкриті на початку 2000-х років секретні документи британського уряду довели, що МакДональд натомість планував переспрямувати потік єврейської міграції до Північної Родезії, яка мала сприятливе для вселенців законодавство й можливості.[9]

Надалі короткий час очолював Міністерство охорони здоров'я.

Дипломатична кар'єраРедагувати

У 1941-1946 роках був призначений верховним комісаром[en] у домініоні Канада.

У 1946-1948 МакДональд був генерал-губернатором британських володінь у Південносхідній Азії, а 1948 року обійняв новостворений пост генерального комісара британських територій. Він був одним з організаторів боротьби проти комуністів у Малайї. Паралельно він розробляв план федералізації Британського Борнео за аналогією федерацій на Близькому Сході, в Західній Малайзії, Африці тощо. Але на заваді цьому плану стояв брунейський султан.[8]

У 1955-1960 роках займав посаду верховного комісара в Індії, а у 1963-1965 працював останнім губернатором Кенії та першим її верховним комісаром після настання незалежності.

Після виходу на пенсію 1970 року МакДональд обійняв посаду канцлера Даремського університету.[10]

КолекціонерРедагувати

МакДональд був колекціонером мистецтва, яке збирав у всіх країнах, де працював дипломатом. Частину його колекції складали подарунки від політиків різних країн, зокрема Східної Азії. Він збирав предмети європейського мистецтва, антикварні книги, іранську кераміку.[11]

Розпочав колекціонувати він ще в молодості, збираючи європейські антикварні меблі та порцеляну. Декілька зразків східної кераміки він привіз на згадку з конференції в Кіото 1929 року. Після переїзду до Сінгапуру 1946 року він почав досліджувати історію та культуру Східної Азії через збирання різноманітних антикварних предметів побуту та релігії.[11]

Значна частина його колекції зберігається в Музеї Сходу Даремського університету, де відбуваються виставки окремих її частин[10].

ПриміткиРедагувати

  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б Find a Grave — 1995.
  3. а б Munzinger Personen
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. а б в г д е ж Mackie, Colin British Diplomatic Directory (1820-2005)Форин-офіс.
  6. а б в Hansard 1803–2005
  7. Lundy D. R. The Peerage
  8. а б Hussainmiya, B.A. (2014). Malcolm MacDonald and Brunei: Diplomacy with intimacy. Journal of Southeast Asian Studies 45 (3): 393–418. ISSN 0022-4634. doi:10.1017/S0022463414000344. 
  9. Shapiro, Frank (2003). Malcolm Macdonald and the damning effect of incomplete information. The Round Table 92 (369): 305–308. ISSN 0035-8533. doi:10.1080/00358530309626. 
  10. а б Cold War diplomat Malcolm MacDonald artefacts on show. BBC, 20 October 2017
  11. а б Shaw, Alexander Nicholas (2018). A diplomat and collector. Journal of the History of Collections 30 (3): 511–527. ISSN 0954-6650. doi:10.1093/jhc/fhx045. 

ДжерелаРедагувати