Мукурра
Мукурра (або Макура, араб. مقرة) — стародавня держава на території сучасного Північного Судану і Південного Єгипту. Належить до групи нубійських держав, що виникли в басейні Нілу через кілька століть після падіння царства Куш.
| Мукурра | |
| Прапор | |
_in_the_%22Book_of_all_kingdoms%22_(C._1350).svg) | |
| Дата створення / заснування | 5 століття |
|---|---|
| Столиця | Стара Донгола |
| Час/дата припинення існування | 1518 |
 | |
 | |
 Мукурра у Вікісховищі | |
Координати: 18°13′28″ пн. ш. 30°44′33″ сх. д. / 18.22444444447222267° пн. ш. 30.74250000002777838° сх. д.
Мукурра займала територію від третього до п'ятого чи шостого порога Нілу. Столицею М. було місто Донгола (знаходилося за 80 км від нині існуючого суданського міста Донгола).
У VI столітті Мукурра прийняла християнство, проте в VII столітті, після ісламського завоювання Єгипту, виявилася відрізана від решти християнського світу. Вторгнення арабів в 651 році закінчилося невдачею і нубійські держави зберегли незалежність приблизно до XIV століття. При цьому в період з 750 по 1150 роки між М. і Єгиптом зберігався мир. У другій половині XII ст. після Георгіоса IV починається поступовий занепад.
З утворення Мамлюцького султанату починаються з ним конфлікти, що призвели 1276 року до поразки та встановлення залежності Мукурри від цього султанату. Останнім царем, що намагався, протидіяти мамлюкам був Семамун.
Рівночасно, починаючи з X століття, араби поступово мирним шляхом просувалися на південь, набуваючи землі і укладаючи змішані шлюби з місцевим населенням, яке при цьому брало іслам. Останнім царем-християнином був Кернабес. У 1323 іслам був прийнятий і правителем країни Канс ад-Даулою.
ДжерелаРедагувати
- Мукурра [Архівовано 16 лютого 2015 у Wayback Machine.]