Макс і бляхарі

фільм 1971 року

«Макс і бляхарі» — кінофільм режисера Клода Соте. Екранізація однойменного роману Клода Нерона.

Макс і бляхарі
Max et les Ferrailleurs
Жанркримінальна драма
РежисерКлод Соте
ПродюсерRaymond Danond
СценаристиЖан-Лу Дабадьє
Клод Нерон
Клод Соте
У головних
ролях
Мішель Пікколі
Ромі Шнайдер
Бернар Фрессон
ОператорРене Матлен
КомпозиторФіліпп Сард
ХудожникП'єр Гюффруа
КінокомпаніяFida Cinematograficad
Тривалість102 хв
Мовафранцузька
КраїнаФранція Франція
Італія Італія
Рік1971
IMDbID 0067409

Сюжет

ред.

Макс не був звичайним поліцейським. Нав'язлива ідея затримання злочинців «на гарячому» не давала йому спокійно працювати. Стримано і сумно він терпів глузування товаришів по службі, поки випадкова зустріч зі старим приятелем не відкрила перед колишнім суддею-невдахою спокусливу перспективу все-таки домогтися свого. Абель, (так звали приятеля Макса), десять років прослужив у Французькому Іноземному легіоні в Індокитаї і в Алжирі, а тепер у складі банди «бляхарів» промишляв крадіжками металобрухту і викраденням автомобілів. Абель був звичайним дрібним шахраєм, але Макс, в ім'я «торжества законності», як він її розумів, вирішив спровокувати Абеля і його дружків-хуліганів на серйозне пограбування банку. «Божевільний Макс» впевнено вважав, що «мета виправдовує засоби», але непередбачувана і хвилююча пристрасть непримиренного борця зі злочинністю до вуличної повії Лілі внесла трагічні корективи в його плани…

У ролях

ред.

Посилання

ред.