Макс і бляхарі

фільм 1971 року

«Макс і бляхарі» — кінофільм режисера Клода Соте. Екранізація однойменного роману Клода Нерона.

Макс і бляхарі
Max et les Ferrailleurs
Жанр кримінальна драма
Режисер Клод Соте
Продюсер Raymond Danond
Сценаристи Жан-Лу Дабадьє
Клод Нерон
Клод Соте
У головних
ролях
Мішель Пікколі
Ромі Шнайдер
Бернар Фрессон
Оператор Рене Матлен
Композитор Філіпп Сард
Художник П'єр Гюффруа
Кінокомпанія Fida Cinematograficad
Тривалість 102 хв
Мова французька
Країна Франція Франція
Італія Італія
Рік 1971
IMDb ID 0067409

Сюжет ред.

Макс не був звичайним поліцейським. Нав'язлива ідея затримання злочинців «на гарячому» не давала йому спокійно працювати. Стримано і сумно він терпів глузування товаришів по службі, поки випадкова зустріч зі старим приятелем не відкрила перед колишнім суддею-невдахою спокусливу перспективу все-таки домогтися свого. Абель, (так звали приятеля Макса), десять років прослужив у Французькому Іноземному легіоні в Індокитаї і в Алжирі, а тепер у складі банди «бляхарів» промишляв крадіжками металобрухту і викраденням автомобілів. Абель був звичайним дрібним шахраєм, але Макс, в ім'я «торжества законності», як він її розумів, вирішив спровокувати Абеля і його дружків-хуліганів на серйозне пограбування банку. «Божевільний Макс» впевнено вважав, що «мета виправдовує засоби», але непередбачувана і хвилююча пристрасть непримиренного борця зі злочинністю до вуличної повії Лілі внесла трагічні корективи в його плани…

У ролях ред.

Посилання ред.